Перенесення з Едеси до Константинополя Нерукотворного Образа Господа Ісуса Христа

Эта запись также доступна на: Russian

29 серпня 2019 року, в віддання свята Успіння Пресвятої Богородиці, в свято перенесення з Едеси до Константинополя Нерукотворного Образа (Убруса) Господа Ісуса Христа, митрополит Ізюмський і Куп’янський Єлисей звершив Божественну літургію в Успенському храмі с. Рубіжне Вовчанського округу.

У цей день громада храму святкує 250 років від дня освячення храму, який, на жаль, не зберігся. На тому ж місці був споруджений новий храм і сьогодні виповнюється 7 років від дня його освячення.

Біля дверей храму парафіяни тепло вітали правлячого архієрея хлібом-сіллю і букетами квітів.

Богослужіння почалося з урочистої зустрічі митрополита і облачення його на кафедрі в центрі храму.

Його Високопреосвященству співслужило духовенство Вовчанського благочиння, Вознесенського кафедрального собору та священнослужителі з Харківської єпархії.

Після закінчення Літургії митрополит Єлисей звернувся до віруючих з пастирським словом, в якому сказав: «Святий євангеліст Іоанн закінчує своє Євангеліє такими словами: Суть же и ина многа, яже сотвори Иисус, яже аще бы по единому писана быша, ни самому мню (всему) миру вместити пишемых книг, тобто крім того, що написано в Євангелії, ще багато зробив Ісус, і думається, що якби все це описати, то цілий світ не міг би вмістити чудес, здійснених Їм на землі. І ось до числа таких євангельських оповідань відноситься сьогоднішня подія, яка святкується . У Едеського царя Авгаря сталося найбільше горе: він захворів якоюсь важкою, непонятною хворобою, все, що можна було зробити для свого зцілення, він зробив і тим не менш не отримав ніякого полегшення. Але ось він чує, що в межах Йорданських є якийсь великий цілитель, великий Пророк і Учитель, Який зцілює одним Своїм словом невиліковні хвороби і навіть воскрешає мертвих; є надія в його змученій душі, і він посилає до Нього свого слугу з листом, просить прийти зцілити його. Іншому слузі був інший наказ – зняти з Нього портрет. Ананія благополучно виконав перше доручення – вручив лист, але, не дивлячись на те що він мав талант художника (він був живописець), ніяк не міг вловити риси Спасителя. Тоді Христос Спаситель Сам прийшов йому на допомогу. Він взяв рушник, витер ним обличчя, і на ньому відобразилися риси Його обличчя, тобто Його чудовий образ. Це свято дуже важливе для нас, тому що він вирішує питання, чи треба почитати святі ікони? Так, треба, тому що Христос Спаситель Сам показав, що це поклоніння не противно Йому, Він залишив цьому приклад. Сьогодні, коли ми схиляємо свої голови перед чудотворною іконою, будемо просити Христа Спасителя, щоб Він відкрив нам знання про Бога, щоб Він привернув нас до свого Отця, а Бог Отець відкрив в наших серцях любов і шанування Спасителя нашого. Будемо просити Господа, щоб наші близькі і рідні звернулися до Нього. Будемо намагатися подавати їм добрий приклад своїм життям, своїми вчинками, своїм прощенням».

Після закінчення проповіді керуючий єпархією представив до нагороди тих, хто потрудився в зміцненні і творенні громади.

Настоятель храму протоієрей Ігор Клименко в зв’язку з його 50-річчям був нагороджений орденом Української Православної Церкви преподобного Іллі Муромця ІІ ступеня;

медаллю святителя Іоасафа, святителя Бєлгородського були удостоєні протодиякон Сергій Зозуля і Коваленко Віктор Федорович;

медаллю Піщанської ікони Божої Матері ІІ ступеня були удостоєні Коваленко Валентина Федорівна і Розанова Зінаїда Василівна;

Архієрейськими грамотами були нагороджені Цибанева Валентина Олексіївна, Яркин Віктор Михайлович і Яркина Валентина Павлівна.

Після закінчення нагородження митрополит Єлисей підніс в дар храму образ новомучеників Ізюмської землі.

Прес-служба Ізюмської єпархії