Свято Володимирської ікони Божої Матері

Эта запись также доступна на: Russian

6 липня 2019 року, в суботу, в свято Володимирської ікони Божої Матері, митрополит Ізюмський і Куп’янський Єлисей звершив Божественну літургію в чоловічому монастирі на честь Піщанської ікони Божої Матері м. Ізюма.

Його Високопреосвященству співслужили братія монастиря в священному сані та клірики кафедрального собору.

За Літургією митрополит Єлисей здійснив дьяконску хіротонію над Михайлом Ворошиловим.

Після закінчення богослужіння було звершено славлення Володимирівської ікони Божої Матері.

Після чого Високопреосвященніший Єлисей виголосив проповідь: «Сьогодні, 6 липня, Православна Церква здійснює святкування Володимирської ікони Божої Матері.

Святкування Божої Матері в честь Її святої ікони Володимирській відбувається в подяку за позбавлення Москви від нашестя хана Ахмата. У 1480 році за великого князя Івана III Васильовича, хан Золотої Орди Ахмат з величезними полчищами підійшов вже до річки Угри, яку називають «поясом Богоматері», що охороняє Московські володіння. Цілий день війська хана і Московського князя стояли один проти одного, не приступаючи до рішучих дій, — «стояння на Угрі». Вся Москва молилася своїй Заступниці Пресвятій Богородиці про порятунок православної столиці. Пресвята Богородиця проявила Своє заступництво. Князь наказав своїм військам відступати від Угри, бажаючи дочекатися переходу татар, вороги ж вирішили, що російські заманюють їх у засідку, і теж стали відступати, спочатку повільно, а вночі побігли, гнані страхом. На знак подяки за звільнення від татар і було встановлено свято на честь Божої Матері. За переказами цей образ Божої Матері був написаний євангелістом Лукою. Божа Матір, побачивши цей образ, промовила: «Відтепер будуть прославляти Мене всі роди. Благодать Народженого від Мене і Моя з цією іконою нехай буде». У 1131 ікона була надіслана на Русь з Константинополя святому князю Мстиславу і поставлена в Дівочому монастирі Вишгорода — давнього удільного міста святої рівноапостольної великої княгині Ольги. Син Юрія Долгорукого святий Андрій Боголюбський 1155 року приніс ікону у Володимир і помістив в спорудженому їм знаменитому Успенському соборі. З того часу ікона отримала іменування Володимирська. У 1395 році ікону вперше принесли в Москву. Так благословенням Божої Матері скріпилися духовні узи Візантії і Русі — через Київ, Володимир і Москву.

Чому сьогоднішнє свято так важливе? Це не просто значуща історична віха. Важливим є те, що остаточне звільнення від ординського ярма сталося не силою меча, не силою зброї, а чудесним заступництвом Божої Матері. Нам нічим було пишатися з військової точки зору. Це не було перемогою в запеклій битві, якою, наприклад, була битва Куликовська, немає, все сталося з милості Божої. Без великого кровопролиття Русь була врятована від рабського ярма, що тяготило її багато століть. Не раз Божа Матір являла своє заступництво не тільки нашому народові, але і всім вірним християнам і в Греції, і в Сербії, і на християнському Сході. Безліч чудес подібного роду знає історія Церкви. Божа Матір являє нам своє заступництво і покров, коли ми, повні рішучості більше не служити дияволу, не працювати гріху, не платити цю виснажившу душу і тіло данину, вступаємо на шлях істинної свободи. Свободи в Дусі Святому. Все життя християнина — це боротьба. Безкомпромісна, непримиренна. І в цій боротьбі ми маємо велику силу — заступництво Божої Матері. Це невичерпна сила, могутніша всякої зброї, винайденої розумом людським. Будемо зі смиренням, покаянням, послухом і любов’ю підносити свої молитви до Пресвятої Матері Божої, співаючи: «Радуйся Обрадована, Господь з Тобою!». Дай нам, Владичице, гідно назвати Тебе милосердною Матір’ю, щоб тут, на землі, і у вічному житті нам перебувати з Тобою в нескінченній радості в Христі Ісусі, Господі і Спасителі нашому!»

Прес-служба Ізюмської єпархії