Благовіщення Пресвятої Богородиці

Розміщено на Кві 7, 2021 в Новини єпархії

Эта запись также доступна на: Russian

7 квітня 2021 року, у 4-ту седмицю Великого посту, Хрестопоклонну, свято Благовіщення Пресвятої Богородиці, митрополит Ізюмський і Куп’янський Єлисей звершив Божественну літургію святителя Іоанна Златоуста в Вознесенському кафедральному соборі м. Ізюма.

Його Високопреосвященству співслужило духовенство кафедрального собору.

Після закінчення Літургії було звершено славлення біля ікони свята.

У своєму архіпастирському зламі митрополит Єлисей сказав: «Сьогодні свято Благовіщення, свято благої вісті, принесеної людям. І в цей день Свята Церква пропонує нам особливо замислитися, що ж для нас, православних християн, може бути благою звісткою?

Блага звістка, тобто радісна звістка, для нас часто буває звіщення про якесь земне благополуччя, про достаток, про здоров’я родичів, про власне одужання. Але Церква, кажучи про благу звістку, має на увазі в першу чергу зовсім інше. Але по суті своїй це прийняття волі Божої, було прийняттям не тільки радості, а й перш за все хреста, який Вона взяла на себе з усією повнотою. І для нас дуже важливо щоб ми, бачачи подвиг Матері Божої, в радості прийняття волі Божої не боялися йти за Богом до кінця туди, куди Він нас веде, не боялися прийняти всі Його благовістя, все Його Євангеліє. Адже Євангеліє в перекладі з грецького означає – блага вість, благовіщення. І ось все Його Євангеліє нам слід прийняти так, як прийняла слова Архангела Матір Божа. “Радуйся, – сказав вiн – Благодатная, Господь с Тобою”. І до кожного з нас звернені ці слова. Господь серед нас, Бог з нами. От би і нам так прийняти Євангеліє, нам би так взяти благу звістку, як прийняла її Діва Марія – у всій повноті, все Євангеліє, від початку і до кінця, і з Голгофою, і з Воскресінням. Якщо ми вслухаємося в канон свята, у вигляді діалогу між Богородицею і Архангелом Гаврилом, який приніс Боже вітання, по-слов’янськи – «целование», то звернемо увагу на протиставлення двох історичних подій. Перше – спокуса Єви в раю, друге – Благовіщення. І там, і там з жінкою розмовляє Архангел, і там і там пропонує дещо, що перевершує людське розуміння. Але там Єва спокусилася не розмірковуючи, не зберігши цнотливість думок і вірності Богу, а тут Друга Єва – Богородиця – дає згоду з міркуванням, з острахом відпасти від Бога, показуючи, що вона раба Господня, і тим зберігає цнотливість думки, і тим стає «Честнейшей Херувим и славнейшей без сравнения Серафим». У Благовіщенні Бог відкриває себе людям, і ми повинні також прийняти в себе Христа і його заповідь».

Історична довідка

Свято Благовіщення Пресвятої Богородиці присвячується спогаду і прославлянню події, описаного в Євангелії від Луки (1,26-38).

У стародавніх християн це свято носило різне найменування: Зачаття Христа, Благовіщення про Христа, Початок спокутування, Благовіщення Ангела Марії. Тільки в VII столітті йому на Сході і Заході було присвоєно назву Благовіщення Пресвятої Богородиці.

Це свято встановлене ще в глибоку давнину. Про відзначення його відомо вже в III столітті (див. слова святителя Григорія Чудотворця на цей день). У своїх бесідах святитель Іоанн Златоуст і блаженний Августин згадують про це свято як древньому і звичайному церковному торжестві. Протягом V-VII ст., внаслідок єресей, що принижують Лице Богоматері, свято було особливо звеличено в Церкві. У VII столітті святий Іоанн Дамаcкін і Феофан, митрополит Нікейський, склали святкові канони, які і тепер співаються Церквою.

На трапезі дозволяється риба. «На трапезе утешениение братии велие: ядим рыбы, и пием вино, в кийлюбо день случится, единожды днем, кроме субботы и недели» (Типікон, 26 березня; ср.: Типікон, гл. 33).

Прес-служба Ізюмської єпархії

Переглянуто: (59)

Перейти до панелі інструментів