Свято святителя Спиридона, єпископа Триміфунтського

Эта запись также доступна на: Russian

25 грудня 2020 року, в свято святителя Спиридона, єпископа Триміфунтського, чудотворця, митрополит Ізюмський і Куп’янський Єлисей звершив Божественну літургію в Піщанському чоловічому монастирі м. Ізюма.

У цей день Піщанська обитель святкує свій другий престольний день, так як другий престол освячений на честь святителя Спиридона.

Біля дверей храму братія обителі, парафіяни монастиря тепло вітали правлячого архієрея хлібом-сіллю і букетами квітів.
Богослужіння почалося з облачення митрополита на кафедрі в центрі храму.
Його Високопреосвященству співслужили братія монастиря в священному сані та клірики Вознесенського кафедрального собору.

На малому вході, з благословення Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, митрополит Ізюмський і Куп’янський Єлисей здійснив нагородження:
насельник Піщанського чоловічого монастиря ієромонах Тихон (Шестаков) нагороджений хрестом з прикрасами;
клірик кафедрального собору ієрей Ігор Кравченко зведений в сан протоієрея.

Після закінчення Літургії було звершено славлення святителю Спиридону.

У своїй проповіді митрополит Єлисей сказав: «Святитель Спиридон – це один з тих святих, який любить народ. Всі відчувають особливу увагу до себе, його молитви. Він був людиною дуже простою, не вченим, людиною глибокої віри і великого благочестя. Часто святителю Спиридону моляться про вирішення тих чи інших життєвих проблем, про благополуччя сімейного життя. І це тому, що цей святий на власному досвіді пізнав всі радощі і скорботи людського житія. У його життєписі ми знаходимо, що він сам пройшов шлях сімейного життя, виростив дітей. Коли ж поховав дружину, за праведне життя Церква обрала його на єпископське служіння. Він став єпископом невеликого містечка Триміфунта. При цьому він залишався простою, доступною людиною – пас стада. Пройшли роки, святитель помер, але в народній пам’яті він залишився справжнім батьком для своєї пастви. Він любив людей, допомагав, ділився з ними своїми радощами і всім тим, що сам мав. Він ніколи не проходив повз людського болю і скорботи, в усьому намагався підтримувати і допомагати людям. Напевно, за цю гарячу любов і увагу, він удостоєний честі і любові народу. Останні слова святого були про любов до Бога і ближніх. Близько 348 року, під час молитви, святитель Спиридон відійшов до Господа. У 1453 році його нетлінні мощі були перенесені на острів Корфу, де знаходяться і понині. Будемо старанно молитися до великого угодника Божого, щоб він зміцнив нашу віру і допоміг зберегти вірність Христу до останнього нашого подиху».

Після закінчення проповіді Високопреосвященніший Єлисей дав своє архіпастирське благословення.

Прес-служба Ізюмської єпархії