Високопреосвященнійший Єлисей звершив освячення храму в смт. Старий Салтів

Эта запись также доступна на: Russian

4 жовтня 2020 року, в 17-ю неділю після П’ятидесятниці, віддання свята Воздвиження Животворящого Хреста Господнього, обрітення мощей святителя Димитрія, митрополита Ростовського, митрополит Ізюмський і Куп’янський Єлисей звершив освячення храму на честь Віри, Надії, Любові та матері їх Софії в смт. Старий Салтів Вовчанського благочиння.

Біля дверей храму парафіяни тепло вітали правлячого архієрея хлібом-сіллю і букетами квітів. Його Високопреосвященству співслужило духовенство Вовчанського округу і Вознесенського кафедрального собору. Після чину освячення митрополит Єлисей очолив у храмі першу Божественну літургію.

На малому вході, з благословення Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, митрополит Ізюмський і Куп’янський Єлисей здійснив нагородження:

правом служіння Літургії з вiдкритими Царськими вратами до «Отче Наш» був удостоєний настоятель храму протоієрей Вадим Батюк;
правом носіння митри удостоєний протоієрей Ілля Скиба;
правом носіння хреста з прикрасами удостоєний протоієрей Рустик Кельбасович;
правом носіння палиці удостоєний протоієрей В’ячеслав Солоха.
Указом митрополита Ізюмського і Куп’янського Єлисея диякон Роман Цапенко удостоєний подвійним орарем.

Після закінчення богослужіння правлячий архієрей звернувся до віруючих з повчальним словом: «Сьогодні у нас світле духовне торжество з нагоди освячення нового Божого дому. Кожен святий храм є часткою неба на землі і в церкві Христовій, ми довіряємо себе Богу через молитву: і Господь навчає нас Своєю одвічною божественною справедливістю, істинi и і чеснотам. У сьогоднішньому Євангельському читанні, в уривку, який завжди читається в неділю після Воздвиження Хреста Господнього, йдеться про “ціну учнівства”: Кто хочет идти за Мной, — кто хочет следовать за Мной, кто хочет быть Моим учеником, — отвергнись себя, и возьми крест свой, и следуй за Мною. Життєвий хрест посилається Самим Господом Богом. І хрест цей, за словами старця Паїсія Святогорца, надсилається не для того, щоб ми мучилися, а для того, щоб ми по ньому, як по сходах, зійшли на небо. Господь і хотів би не посилати нам хреста, але людина так влаштована, що без хреста він не вміє рятуватися. Хрест необхідний нам як гіркі ліки для зцілення нашого занепалої природи, успадкованого від прародителя Адама. Потрібно сказати, що хрест, тобто позбавлення, скорботи, хвороби тощо, неминучий в нашому світі для всіх людей, однак одним він може послужити для порятунку, а іншим – в осудження і загибель. У порятунок – якщо ми правильно ставимося до нього, тобто несемо його з терпінням і довірою Богові. В осудження – якщо ставимося неправильно, тобто несемо з наріканням, образою, озлобленням. В цьому випадку хрест стає для людини згубним. Один мудрий християнин сказав: Хто живе без хреста, той живе без надії. Тому що життя цієї людини – це постійний догляд від Бога, постійне ховання в метушні цього світу, бажання скинути з себе відповідальність, забити свою голову, своє серце тільки зовнішніми задоволеннями і примарними мріями. Така людина не має надії».

Після закінчення проповіді митрополит Єлисей підніс в дар парафіяльній громаді ікону великомученика і Побідоносця Георгія.
Керуючий єпархією здійснив нагородження всіх тих, хто вніс свій внесок в зміцнення християнських цінностей і підтримку парафіяльної громади:

настоятель храму протоієрей Вадим Батюк нагороджений орденом апостола Іоанна Богослова;
Псарюк Василій Іванович удостоєний орденом преподобного Іова Почаївського;
Власов Євген Олександрович нагороджений орденом преподобного Іллі Муромця І ступеня;
Вербицький Володимир Вікторович удостоєний орденом апостола Іоанна Богослова;
Усатий Віталій Олексійович нагороджений орденом Архангела Михаїла;

Медаллю Піщанської ікони Божої Матері ікони ІІ ступеня були нагороджені: