Неділя 15-а після П'ятидесятниці - Изюмская епархия - Официальный сайт

Эта запись также доступна на: Russian

17 вересня 2017 року, в 15-у неділю після П’ятидесятниці і в пам’ять знайдення мощів святителя Іоасафа, єпископа Бєлгородського, митрополит Ізюмський і Куп’янський Єлисей звершив Божественну літургію в Піщанському чоловічому монастирі м. Ізюма.

Його Високопреосвященству співслужили братія монастиря в священному сані та клірики кафедрального собору.

Після закінчення Літургії було звершено акафіст святителю Іоасафу з водоосвяченням.

У своєму архіпастирському слові митрополит Єлисей сказав: «Євангеліє теперішнього дня починається так:« Люби Господа Бога Твого всім серцем твоїм, і всією душею своєю, і всією думкою твоєю: це є перша і найбільша заповідь; друга однакова з нею: люби свого ближнього, як самого себе». Ось дві заповіді, в яких, як сказав Господь, полягає сутність всього закону Божого. Любов до Бога і ближнього – основа всіх заповідей, нею вимірюється наш духовний рівень, проявляється і виправдовується наше християнство. Кого Господь любить нас перш, ніж ми Його полюбили: Він полюбив нас раніше буття нашого; помислив про нас – і створив нас; якби не помислив, – і не було б нас. Що нам головним чином перешкоджає любити Бога, мати цілковиту до Нього відданість? Саме – наше самолюбство, наша пристрасть до земного, що має назву благо. Тому головна заповідь є наша самовідданість. – Хто хоче йти за Мною, відвернеться від себе самого, візьме хрест свій і піде за мною. Чому ми повинні любити ближнього?

Полюбивши Бога, ми повинні полюбити нашого ближнього, як самого себе. Ніхто собі не хоче зла, ніхто самого себе не образить, не заподіє шкоди. Подібно до цього ніхто не повинен завдавати і ближньому шкоди, ні тілесної, ні душевної. Нічого чужого не слід надавати, нікого не слід обманювати, лаяти або проклинати, спокушати словом чи ділом. Слід допомагати нужденному, втішати і наставляти його, у всьому подаючи добрий приклад. У любові до Бога сприяє нам любов до ближнього. Не було випадку на світі, щоб той, хто любить святою любов’ю ближнього, не відчував разом і любові до Бога. Сам Бог живе в серці люблячого ближніх. «Перебуває в любові, той перебуває в Бозі, і Бог в ньому» (1 Ін.4,16). Завдяки чому пробуджується в нас любов до ближніх? Святі отці кажуть – це самопримус і самовиховання.

Сучасна людина більш егоїстична, ніж братолюбива. Сучасний девіз– «бери від життя все». А як же ближній? Про ближнього годі й думати. Так ось, всі християни, навіть сучасні ми з вами, зобов’язані йти за Христом, зобов’язані виконувати Його заповіді. Адже Христос в Євангелії каже: «Хто має заповіді Мої, має та їх зберігає, той любить Мене» (Ін. 14:21). І йдучи за Христом, роблячи справи любові і милосердя, ми будемо уподібнюватися і Богу, і всім святим».

Прес-служба Ізюмської єпархії