Ізюм зустрів ікону Божої Матері «Відрада і втіха»

Эта запись также доступна на: Russian

Його Високопреосвященству співслужило духовенство Ізюмського благочиння, кафедрального собору та братія чоловічого монастиря на честь «Піщанської» ікони Божої Матері в священному сані.

Перед початком всеношної митрополит Єлисей і духовенство урочисто зустріли ікону Божої Матері «Відрада і втіха». Образ Пресвятої Богородиці хресним ходом був принесений братією «Піщанського» монастиря в кафедральний собор.

Після прибуття святині Високопреосвященніший Єлисей звернувся до віруючих з пастирським словом.

Після закінчення богослужіння керуючий єпархією виголосив проповідь і дав святительське благословення.

Примітка

З благословення і на прохання митрополита Єлисея, для споруджуваного храму на честь ікони Божої Матері «Відрада і втіха в жіночому Борисо-Глібському монастирі с. Водяне Зміївського благочиння, на святій горі Афон був написаний образ Богородиці «Відрада і втіха».

Образ Пресвятої Богородиці був освячений на святій горі і пройшов по монастирях Афона, де в кожної обителі перед цим образом було звершено молебень і кожен монастир вкладував в образ Пресвятої частинку тих святих мощей або святині, якими володіє.

Ікона Божої Матері буде доставлена ​​для молитовного вшанування в Куп’янське, Чугуївське, Вовчанське, Зміївське і інші благочиння, після чого буде встановлена ​​в споруджуваному храмі Борисо-Глібської обителі на честь ікони Богородиці «Відрада і втіха».

Ікона «Отрада розраду»: походження образу

Образ цей перебуває в монастирі Ватопед на Афоні. Його походження сходить до XIV століття. Спочатку ікона була написана на дошці. Колись образ Богородиці був частиною стінного розпису. Пізніше зображення зняли зі стіни разом зі штукатуркою і уклали в кіот. Уже багато років ікона покрита срібною ризою з багатою чеканкою. Відкрито тільки лики Богоматері і Немовляти. Сам же образ неодноразово поновлений, але вираз очей Богородиці, незважаючи на поновления, залишається незмінно проникливим, що вводить в благоговійний трепет.

Переказ монастиря Ватопед розповідає, що колись на обитель спробували напасти морські розбійники. Вони сховалися під монастирськими стінами і були готові з першим променем сонця, як тільки відкриються врата обителі, увірватися в монастир, розграбувати всі його скарби, які складалися з різних коштовних речей, пожертвуваних монастирю благодійниками і паломниками, і знищити ченців.

До цього часу в обителі закінчилася утреня, братія розійшлася по келіях для тимчасового відпочинку після тривалого молитовного стояння. У храмі залишався лише настоятель. І ось він раптово почув голос Богородиці, що виходив від Її ікони. Богородиця попереджала настоятеля про небезпеку. Ігумен монастиря глянув на образ і побачив, що лики Богородиці та Христа-Немовляти змінилися. Потрібно сказати, що спочатку, як каже переказ, ікона «Відрада і Втіха» була написана, як ікона Богородиці «Одигітрія» ( «Одигітрія» — путеводітельніца. Ізвод богородичних ікон відрізняється тим, що на таких іконах Богородиця вказує рукою на Христа, Який є «дорога, правда, і життя» (Ін. 14: 6)). Але тепер образ був іншим: Богонемовля підняв Свою руку, загороджуючи уста Богородиці, і гнівно сказав: «Ні, Мати Моя, не говори їм цього: нехай вони будуть покарані за гріхи свої». Однак Богородиця ухилилася від руки свого Сина і двічі повторила попередження: «Не відкривайте сьогодні воріт обителі, а підніміться на стіни монастирські і розженіть розбійників».

Ігумен негайно зібрав всю братію. Ченці перебували в повному здивуванні — і тут же звершили подячне моління. Потім піднялися на стіни обителі і відбили напад розбійників.

З тих самих пір ікона Богородиці «Відрада і Втіха» стала однією з головних монастирських святинь. Згідно з переказами, вона зберегла той самий змінений вигляд.

Прес-служба Ізюмської єпархії

1

2

3

4

5

6

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

Переглянуто: (327)