Эта запись также доступна на: Russian

29 квітня 2021 року, у Великий четвер, спогад Таємної Вечері, митрополит Ізюмський і Куп’янський Єлисей звершив Божественну літургію святителя Василія Великого в Вознесенському кафедральному соборі м. Ізюма.
Його Високопреосвященству співслужили клірики кафедрального собору.
Після заамвонної молитви Високопреосвященніший Єлисей звершив чин умовенія ніг.
За образом Христа, що умив ноги своїм учням-апостолам за Таємної Вечері, митрополит Єлисей омив в храмі ноги 12 священнослужителям в знак глибокого смирення і служіння народові Божому.
Через деякий час Владика вийшов з олтаря на кафедру, куди потім спустилися 12 священиків, що сіли на приготовлені лави. Високопреосвященніший зняв з себе верхню частину облачення: омофор, панагії і сакос, підперезався лентієм (довгим білим рушником) і по черзі умив ноги одинадцяти священиків. Дванадцятий священнослужитель, по чину символізуючий апостола Петра, спочатку відмовляється від умовенія, але потім, після євангельських слів «Аще не умыю тебе, не имаши части со Мною», просить омити не тільки його ноги, а й руки та голову, потім вимовляється відповідь Спасителя: «Измовенный не требует токмо нозе умыти».
Після обмивання ніг останнього священика митрополит убрався в зняті перш облачення, зійшов на амвон і звернувся до народу з проповіддю, в якій розкрив значення богослужінь, що відбулися сьогодні.
Архіпастир сердечно привітав усіх з великим святом – Страсним Четвергом, вдень встановлення святого Таїнства Євхаристії. Митрополит Єлисей сказав: «Сьогодні – день, коли Господь під час святкування Старозавітної пасхи встановив таїнство Пасхи Новозавітної, таїнство Євхаристії, таїнство його Тіла і Крові. Зміст християнського життя – єднання з Христом, входження в Нього і перебування в Ньому. Христос, Син Божий, з’явившись у світ, дав нам не просто Своє вчення – Він дав нам перш за все Самого Себе, Свою спорідненість, можливість з’єднання з Собою. І для досягнення цієї спорідненості Він залишив християнам найсильніший засіб – Святе Причастя. Через Причастя Христос пропонує нам Своє споріднення, Свою Кров. Людське тіло завжди складається з тієї їжі, яку людина їсть. Тому якщо ми їмо Тіло Христове, то і самі стаємо Тілом Христовим. І навпаки, якщо людина не причащається Тіла і Крові Христових, то він не належить до Його Тіла і не має спорідненості з Ним. Причащаючись Тіла і Крові переможного смерть Христа, ми приймаємо в себе запоруку воскресіння, як Сам Він каже в Євангелії: «Ядущий Мою Плоть и пиющий Мою Кровь имеет жизнь вечную, и Я воскрешу его в последний день». Тобто ті, хто має в собі Тіло і Кров Христа, будуть відроджені Ним для вічного життя. Для того щоб з’єднання з Христом, що досягається через Причастя, було для нас рятівним, потрібно ще й жити за заповідями Христа. Це і зрозуміло: адже якщо через Причастя ми стаємо Тілом Христовим, Його клітинами і Його членами, то ми повинні і діяти так, як завгодно Христу. Будемо приступати зі страхом, вірою і любов’ю до великого і рятівного таїнства святого Причастя, будемо приймати в себе їжу вічного життя і пиття безсмертя. З’єднуючись з Христом через це незбагненне таїнство, постараємося ще й свято берегти себе від усього неугодного Йому, зберігати від гріха і нечистоти, постараємося проводити істинно християнське життя. І тоді Причастя стане для нас рятівним, воно зробить нас дітьми Божими».
Прес-служба Ізюмської єпархії
![]()
Переглянуто: (140)











































































