Вхід Господній в Єрусалим

Эта запись также доступна на: Russian

25 квітня 2021 року, в неділю Ваій, свято входу Господнього в Єрусалим, митрополит Ізюмський і Куп’янський Єлисей звершив Божественну літургію святителя Іоанна Златоуста в Вознесенському кафедральному соборі м. Ізюма.

Його Високопреосвященству співслужили клірики кафедрального собору.

За Божественною літургією митрополит Єлисей здійснив дьяконскую хіротонію студента заочного відділення Харківської духовної семінарії Леоніда Олійника.

Пiсля заамвонної молитви керуючий єпархією прочитав молитву на освячення верб.

Наприкінці богослужіння Високопреосвященніший Єлисей звернувся до віруючих зі святительським словом: «У всьому християнському світі остання неділя перед Великоднем називається Вербною неділею. У цей день згадують віруючі, як за шість днів до своїх страждань і смерті Христос увійшов в Святе місто і зустрінутий був захопленої натовпом. Цей урочистий вхід в Єрусалим був єдиним очевидним торжеством протягом земного життя Христа. Він не шукав ніде і ніколи ні визнання, ні влади, ні слави. Ми знаємо, що ті слова, які кричала юрба: «Осанна Сыну Давидову», що ті символи, якими вона оточувала Христа: пальмові гілки, – все це «пахло» політичним повстанням, всі ці символи належали за традицією до Царю, означали визнання Христа Царем і заперечення уряду. «Не слышишь, сколько свидетельствуют против Тебя?» (Мф.27:13) – спитали Христа представники влади. І тут Христос не відрікся від цієї хвали, не сказав, що це помилка; отже, Він хотів цього торжества напередодні зради, страждань і смерті. Він хотів, щоб хоча б на кілька митей, хоча б в одному тільки місті люди побачили і визнали і проголосили, що справжня влада і сила і слава не у тих, хто зовнішньою силою і міццю отримує її, а у Того, хто не вчив нічому крім любові, справжньої внутрішньої свободи і підпорядкування тільки вищому і Божественному закону совісті. Христос, що входить в Єрусалим – це Христос, що входить в життя кожного з нас. Істинне місто Єрусалим – душа кожної віруючої людини. Христос, що сидить на осляті – це Христос, який упокорює наші твариннi начала, які у деяких занадто оголюються і проявляються саме під час Великого Посту. Тому що час посту – це час покаяння, і Господь через наше утримання в чому-небудь під час посту дає нам можливість краще розглянути себе самих. Нехай Христос, який увійшов в Єрусалим у сей день, не покидає Єрусалиму нашої душі. Нехай Христос дасть і нам можливість радіти в цей день і вигукнути: «Осанна Грядущему, Сыну Давидову».

Прес-служба Ізюмської єпархії