Високопреосвященніший Єлисей звершив Божественну літургію в Піщанському чоловічому монастирі

Эта запись также доступна на: Russian

2 жовтня 2020 року, в віддання свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, в день пам’яті благовірного великого князя Ігоря Чернігівського і Київського (у святому Хрещенні Георгія), митрополит Ізюмський і Куп’янський Єлисей звершив Божественну літургію в Піщанському чоловічому монастирі м Ізюма.

Його Високопреосвященству співслужила братія монастиря в священному сані та клірики Вознесенського кафедрального собору.

За Божественною Літургією митрополит Єлисей звершив священицьку хіротонію над дияконом Андрієм Антоновим.

У своєму архіпастирському слові Високопреосвященніший Єлисей сказав:
«Сьогодні під час Літургії ми з вами чули притчу про злих виноградарів. Кожен раз, слухаючи її, ми розуміємо, що ця притча в коротких словах зображує всю історію людського роду, взаємовідносин людства і Бога. Це розповідь про те, як цар посадив виноградник і віддав його делатель. Потім він пішов, надавши їм самим працювати в цьому винограднику. Тільки час від часу пан посилав туди своїх наближених, щоб отримувати плоди. Але злі виноградарі одних посланих били, інших взагалі вбивали. Тоді цар сказав: «пошлю свого сина, вони його посоромляться». Але виноградарі, побачивши сина, що прийшов, вирішили: «Вб’ємо його, і спадщина – виноградник – буде нам і нашим дітям». Розповівши цю притчу, Господь запитав фарисеїв: «Що зробить господар виноградника з виноградарями?» Вони відповіли цілком резонно: «Злых предаст смерти, а виноградник отдаст другим делателям». І відповідь Спасителя: «А ви ніколи не читали: “Камень, его же небрегоша зиждущии: от Господа бысть сей, и есть дивен во очесех наших”?» Вождям було доручено духовне будівництво Церкви Божої, але вони відкинули наріжний Камінь цього храму – Христа. Незважаючи на відкидання ними, Камінь все ж ліг в основу кута і з’єднав в Новозавітній Церкви дві«стіни»: віруючих з іудеїв і з язичників. Виконання пророцтва на Ісуса Христа доводить, що Сам Бог Отець послав Його в світ, щоб заснувати Церкви і служити всім віруючим, викупленцями Їм, предметом подиву і благоговіння. Від вождів народних, що відкинули Христа-Месію і не бажали зрозуміти суті Його Царства, воно буде відібрано і дано всім членам Церкви Христової, що приносить плоди істинної віри і чесноти.

Притча про виноградник відноситься до кожної людини. Господь насадив в нашому серці насіння любові, огородив нас з самого народження внутрішнім природним законом і приставив в особі батьків і вихователів вартою над нашою душею. Потім дав Новозавітні Євангельські заповіді, що огороджують нас від зла, щоб ми не змішувалися з грішними помислами і ніщо зле не опоганювало наше серце і не розкрадало наш «виноградник». І поставив Господь в ньому сторожову вежу – совість, яка як непідкупний і невсипущий страж пильнує над цілісністю і чистотою нашої душі. Потім влаштував чавило – зробив душу людську здатної для зберігання очисних струмів благодаті. Також і зовнішнім чином Господь піклується про нашу душу – Він влаштував «Церковь Бога живого, столп и утверждение истины»(1Тим.3:15) і приставив пастирів і вчителів Церкви правоохоронцями наших душ, які піклуються, щоб сад нашої душі дав добрі плоди. Християнам дано більше коштів для духовного вдосконалення, ніж іудеям, тому ніхто не може безкарно нехтувати заповідями Божими. Кожен з нас несе міру відповідальності за ту справу, яку він робить. Цей виноградник знаходиться у кожного з нас. Наша душа – великий дар, даний нам для обробітку та підготовки для Царства Небесного».

Прес-служба Ізюмської єпархії