Тиждень 14-й по П'ятидесятниці - Изюмская епархия - Официальный сайт

Эта запись также доступна на: Russian

13 вересня 2020 року, в 14-ю неділю після П’ятидесятниці, в свято положення Пояса Пресвятої Богородиці, перенесення мощей благовірного князя Петра, у іночестві Давида, і княгині Февронії, в іночестві Єфросинії, Муромських чудотворців, митрополит Ізюмський і Куп’янський Єлисей звершив Божественну літургію в Вознесенському кафедральному соборі м Ізюма.

Його Високопреосвященству співслужили клірики кафедрального собору.

Після закінчення Літургії було звершено спів акафісту з водоосвяченням біля чудотворного образу Божого Матері «Піщанська».

У своєму архіпастирському слові митрополит Єлисей сказав:
«У сьогоднішньому Євангельському читанні ми чули притчу про злих виноградарів. Притча про виноградарів – це притча Закону, нею як би завершується «Батько», – говорить св. Григорій Великий, «влаштував шлюб царственого Сина, через таїнство втілення сочетав з Ним святу Церкву». Весілля царственого Сина, це – установа на землі Царства Христового; це – установа в світі Новозавітній Церкви, в якій «несть ни эллина, ни иудея». Покликані на весілля царського сина, це – притча Благодаті; в ній Творець і Промислитель світу Сам пропонує дари людям, якi ображають Його невиконанням Закону.

У Церкви Нового Заповіту, в Христової Церкви, кожній людині і всьому людству запропоновані всі дари Божі. У ній заклан Агнець Божий, всім пропонується в Церкві Його Пречисте Тіло і за мир ізліянна Божественна Кров Його. На цю вечерю – в надра Церкви і кликав здавна Господь євреїв. Кликав через Авраама і Мойсея; кликав через пророків і через Предтечу Іоана; кликав Самим Сином Єдинородним – Ісусом Христом, кликав через Апостолів, кличе і зараз. Але, в масі своїй, ведені сліпими вождями, вони продовжують перебувати у владі того ж незціленого свого давнього недуга.

І нам, християнам, як би говорить Господь в цій притчі: дивіться, не кожен з вас, увійшовших в лоно Церкви Моїй, буде гідний Царства Мого.

В Церкву Христову вступаємо ми з вами, дорогі брати і сестри, і стаємо живими клітинами Христового Тіла (Церкви) в таїнстві Хрещення. У цьому таїнстві ми вбираємося в світлу ризу правди і чистоти, стаємо новими людьми за благодаттю Божою, і, проходячи шлях життя в цьому світі, повинні зберігати цей одяг духовної чистоти, що не зневажати його гріхами свавілля, зрадою Христа. Наш шлюбний одяг, це – наша непорочне життя, життя духовно і морально чисте, зіткане доброчесностей. Шлюбний одяг, – каже св. Іоанн Златоуст, – Виявивши увійшовшу людину на весілля царського Сина у нешлюбному одязі, милостивий і милосердний Господь запитує його: «Друг Мой, як ти ввійшов сюди, не мавши одежі весільної?» «Він же мовчав», – говорить євангеліст. Недостойний гість сам себе мовчанням викрив. І нам, дорогі, не буде вибачення, якщо ми, до моменту «ныне отпущаеши», не одягнімось в одяг праведності, у одяг світлих справ, що здійснюються на славу Божу. «Одягніться, – каже нам ап. Павло, – як Божі вибранці, святі та улюблені, в милосердя і благодаті. Та не забуде жоден з нас, який бере участь в таїнстві Євхаристії, покликаний на Трапезу Агнця закланного, що є нашим спільним обов’язком піклуватися про одяг не тільки тіло прикрашючий, але про одяг, перш за все, що прикрашає душу».

Прес-служба Ізюмської єпархії