Свято мироносиці рівноапостольної Марії Магдалини

Эта запись также доступна на: Russian

4 серпня 2020 року, в свято святої мироносиці рівноапостольної Марії Магдалини, митрополит Ізюмський і Куп’янський Єлисей звершив Божественну літургію в храмі святих Жінок Мироносиць м. Вовчанська.

Богослужіння почалося з урочистої зустрічі митрополита і облачення його на кафедрі в центрі храму.

Його Високопреосвященству співслужило духовенство Вовчанського благочиння і Вознесенського кафедрального собору.

Після закінчення Літургії було звершено славлення рівноапостольної Марії.

У своєму архіпастирському слові митрополит Єлисей сказав: «Сьогодні ми святкуємо пам’ять святої мироносиці рівноапостольної Марії Магдалини. На березі Геннісаретського озера, між містами Капернаумом і Тіверіадою, розташовувався невелике місто Магдала. В Магдалі колись народилася і виросла жінка, ім’я якої навіки увійшло в євангельську історію. Переказ повідомляє, що Марія Магдалина вела грішне життя. В Євангелії говориться, що Господь вигнав з Марії сім бісів. З моменту зцілення Марія почала нове життя. Вона стала вірною ученицею Спасителя. Євангеліє розповідає, що Марія Магдалина йшла за Господом, коли Він з апостолами проходив містами та селами Іудеї і Галілеї з проповіддю Божого Царства. Разом з благочестивими жінками (Лк. 8, 1-3) і, безсумнівно, розділяла з апостолами благовісницьку працю, особливо серед жінок. Євангеліє розповідає, що Марія Магдалина знаходилася і на Голгофі в момент розп’яття Господа. Коли всі учні Спасителя розбіглися, вона безстрашно залишалася біля Хреста разом з Богородицею і апостолом Іваном. Вона була вірна Йому не тільки в дні Його слави, але і в момент Його крайнього приниження і наруги. Вона, як оповідає євангеліст Матвій, була присутня і при похованні Господа. На її очах Йосип з Никодимом внесли в гробницю Його бездиханне тіло. На її ж очах вони завалили великим каменем вхід до печери, куди зайшло Сонце життя. Так само вона бачила воскреслого Господа. Святе Передання оповідає, що коли Апостоли розійшлися з Єрусалима на проповідь в усі кінці світу, то разом з ними пішла на проповідь і Марія Магдалина. Відважна жінка, серце якої було сповнене спогадів про Воскреслого, залишила рідний край і вирушила з проповіддю в язичницький Рим. І всюди вона сповіщала людям про Христа і Його вчення, а коли багато хто не вірив, що Христос воскрес, вона повторювала їм те ж, що сказала в світлий ранок Воскресіння апостолам: “Я бачила Господа”. З цією проповіддю вона обійшла всю Італію. Дві риси образу святої рівноапостольної Марії Магдалини особливо відображаються в душі нашій при згадці про неї: це, по-перше, її полум’яна любов і цілковита відданість Христу, що викликали в ній нестримне бажання постійно бути в спілкуванні з Божественним Учителем, а після смерті Його поспішати раніше всіх до гробу, «предваріша до ранку», за словами церковної пісні, для помазання Тіла Господня, незважаючи ні на які небезпеки; друга риса це те, що вона не соромиться своєї полум’яної, чистої любові, не боїться насмішок, проповідує про Христа воскреслого самому імператору Тиверію в Римі. Молитвами святої Марії Магдалини і всіх, що істинно послужили Спасителю нашому Ісусу Христу святих нехай будемо і ми жити гідно, щоб радість Христового Воскресіння завжди була в нашій душі і щоб відповіддю на благу звістку святої Марії Магдалини: «Христос Воскрес» – було саме життя наше, повністю змінене світлом Христового Воскресіння».

Після закінчення проповіді за труди в творенні і розвитку церковної громади митрополит Єлисей нагородив Сергія Володимировича Меленець і Ксенію Сергіївну Меленець медаллю Піщанської ікони Божої Матері ІІ ступеня.

Грамотою правлячого архієрея була удостоєна Асія Цолаковна Карапетян.

Прес-служба Ізюмської єпархії