Свято Володимирської ікони Божої Матері

Эта запись также доступна на: Russian

3 червня 2020 року, в середу 7-ї неділі після Пасхи, віддання свята Вознесіння, Володимирської ікони Божої Матері, рівноапостольних царя Костянтина і матері його цариці Олени, митрополит Ізюмський і Куп’янський Єлисей звершив Божественну літургію в чоловічому монастирі на честь «Піщанської» ікони Божої Матері м. Ізюма.

Його Високопреосвященству послужила братія монастиря в священному сані та клірики кафедрального собору.

Після закінчення богослужіння було звершено славлення Володимирської ікони Божої Матері.

У своїй проповіді митрополит Єлисей сказав: «Святкування 3 червня встановлено в пам’ять порятунку Москви в 1521 році від навали татар під проводом хана Махмет-Гірея. Татарські полчища наближалися до Москви, спалюючи і руйнуючи міста і селища, винищуючи їх жителів. Великий князь Василь збирав військо проти татар, а Московський митрополит Варлаам разом з жителями Москви щиро молився про позбавлення від загибелі. У цей грізний час одна благочестива сліпа черниця побачила видіння: зі Спаських воріт Кремля виходили московські святителі, залишаючи місто і несучи з собою Володимирську ікону Божої Матері — головну святиню Москви, — в покарання Боже за гріхи її жителів. Біля Спаських воріт святителів зустріли преподобний Сергій Радонезький і Варлаам Хутинський, слізно благаючи їх не залишати Москву. Всі вони разом принесли Господу полум’яну молитву про прощення згрішивших і позбавлення Москви від ворогів. Після цієї молитви святителі повернулися в Кремль і внесли назад Володимирську святу ікону. Подібне ж видіння було і московському святому, блаженному Василю, котрому було відкрито, що завдяки заступництву Божої Матері і молитвами святих Москва буде врятована. Татарському хану було видіння Божої Матері, оточеної грізним військом, що кинулися на їх полки. Татари в страху тікали, столиця Російської держави була врятована. Володимирська ікона Богоматері здобувала велику славу. З нею пов’язано багато історичних спогадів. ЇЇ переносили з міста в місто. Протягом кількох століть перед цією святою іконою народ возносить свої молитви Заступниці роду християнського, і Пресвята Богородиця не раз під час небезпеки від ворожих навал являла Свою благодатну допомогу. І в наші дні, згадуючи чудесний порятунок від ворогів в XIV столітті, православні християни повинні мати тверду надію на допомогу Пресвятої Богородиці, що ніколи не залишає в Своєму заступництві старанно наслідуючих Сина Її і Бога нашого — Господа Ісуса Христа. Будемо зі смиренням, покаянням, послухом і любов’ю підносити свої молитви до Пресвятої Матері Божої, співаючи: «Радуйся обрадована, Господь з Тобою!». Дай нам, Владичице, гідно назвати Тебе милосердною Матір’ю, щоб тут, на землі, і у вічному житті нам перебувати з Тобою в нескінченній радості в Христі Ісусі, Господі і Спасителі нашому!»

Після закінчення проповіді було звершено чин Панагії.

Прес-служба Ізюмської єпархії