Свято великомученика Георгія Побідоносця

Эта запись также доступна на: Russian

6 травня 2020 року, в середу 3-ї седмиці після Пасхи, в свято великомученика Георгія Побідоносця, митрополит Ізюмський і Куп’янський Єлисей звершив Божественну літургію в Миколаївському храмі с. Оскол, Ізюмського благочиння.

Перед початком богослужіння урочисто зустріли частку Древа Господнього.

Біля дверей храму парафіяни тепло вітали правлячого архієрея хлібом-сіллю і букетами квітів.

Богослужіння почалося з урочистої зустрічі правлячого архієрея і облачення його на кафедрі в центрі храму.

Його Високопреосвященству співслужив благочинний Ізюмського округу протоієрей Богдан Думіндяк, настоятель храму протоієрей Георгій Олишевський, секретар єпархії архідиякон Юрій Чудак і протодиякон Олексій Бєлік.

Після закінчення Літургії було звершено Пасхальне славлення біля частки Животворящого Древа Господнього з водоосвяченням.

Митрополит Єлисей звернувся до віруючих з пастирським словом: «Пасха – це перемога Господа над смертю, гріхом і дияволом. Але ця перемога повинна стати і нашою перемогою, перемогою над гріхом, який віддаляє нас від Бога і один від одного. Свідками Воскресіння Христового на протязі всієї історії християнства були люди, яких ми називаємо святими. Серед них мученики, сповідники, святителі, Христа ради юродиві, ченці й прості трудівники. Усім своїм життям вони віщували світу пасхальну радість і світло Воскресіння Христового. І одним з представників цієї плеяди подвижників християнського благочестя був той, пам’ять якого ми сьогодні прийшли вшанувати: це святий великомученик Георгій Побідоносець. Георгій жив в III столітті, коли Церква Христова ще була гнана. Він був воїном і служив в Римській армії, досягнувши офіцерського чину. Відрізнявся мужністю, героїзмом, в боях часто досягав перемог, за що і був названий Побідоносцем. Цар Діоклетіан підняв найжорстокіше гоніння на християн, бажаючи винищити їх по всій країні. Дізнавшись про це, святий Георгій прийшов до царя, і перед усіма вельможами викрив його, твердо визнавши себе християнином.

Святкуємо нині разом з пам’яттю святого Георгія Побідоносця і пам’ять Олександри, дружини того окаянного Діоклетіана, який найбільше римських імператорів катував і мучив християн. Видовище страждань великомученика Георгія раптово навернуло до віри в Христа і цю чисту серцем жінку, і безстрашно оголосила вона себе християнкою перед своїм страшним чоловіком, і зазнала смерть за Христа Господа нашого разом з великомучеником Георгієм.

Чому таке величезне значення для всього світу християнського має кров мучеників? Тому, що ця кров окроплює і освячує землю; тому, що від цієї крові найбільше бояться і тремтять і сам диявол і темні ангели його.

І ще в іншому відношенні мають глибоке значення подвиги святих мучеників. Вони служать для нас самих яскравим прикладом нічим непохитної віри в Христа і любові до Нього. І повинні ми соромитися, якщо виявляємо малодушність, боячись страху там, «иде же бе страх». Зображення Георгія Побідоносця на коні символізує перемогу над усім злом, яке творить диявол – древній змій (Одкр. 12, 3). Коли ми дивимося на ікону святого Георгія, ми бачимо мужнього воїна, у якого вистачило сміливості битися зі злом заради порятунку багатьох. Навчимося перемагати зло і гріх в нас самих, і цією перемогою звільнимо душу від кайданів спокус і пристрастей, в які лукавий часто укладає її. Тоді Господь подасть нам сили і розум, щоб, подібно великомученику Георгію, допомагати ближньому своєму в цій нелегкій і постійній боротьбі».

Після закінчення проповіді правлячий архієрей привітав з днем Ангела настоятеля храму протоієрея Георгія Олишевського і секретаря єпархії архідиякона Юрія Чудака.

Прес-служба Ізюмської єпархії