У кафедральному соборі відбулася перша Пасія

Эта запись также доступна на: Russian

8 березня 2020 року, в неділю ввечері, у Вознесенському кафедральному соборі була звершена перша в цьому році служба святих Страстей Христових – Пасія.

Богослужіння очолив митрополит Ізюмський і Куп’янський Єлисей у співслужінні кліриків кафедрального собору.

Після закінчення Пасії Високопреосвященніший Єлисей звернувся до парафіян з повчальним словом, присвяченим хресним стражданням Христа Спасителя: «Милістю Божою звершили ми сьогодні нашу першу пасію в цьому році. Як нам відомо, слово «пасія» означає «страждання». Це спеціальна служба, присвячена страстям, стражданням Господа нашого Ісуса Христа. Спаситель заповідав Своїм послідовникам: Якщо хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе самого, візьме хрест свій і йде за Мною (Лк 9:23). За Господом Хрестоносцем не можна йти без хреста, який складають скорботи і страждання, що зустрічаються в земному житті. “Нещастя, – пише єпископ Феофан Затворник, – справжній іспит людині. Вони задають питання: людина відповідає на них станом свого духу; невидима рука пише бали, що позначають, наскільки навчилася людина жити дослідами життя і який взагалі рівень її морально-релігійної сили”. Одного разу до преподобного Серафима Саровського прийшов християнин і попросив благословення носити залізні вериги і волосяницю. Але Преподобний не схвалив цей його намір і сказав: “Хто нас образить словом чи ділом, і якщо ми переносимо образи по-євангельському, – ось вериги нам і волосяниця. Ці духовні вериги вище залізних”. “Життя християнина, – каже святий Йоан Золотоуст, – є щоденний хрест”. Святі апостоли і мученики з радістю терпіли за Христа всілякі страждання, і життєвий хрест для них з’явився драбиною від землі на небо. Постараємося ж і ми покірно, з подякою Богу нести свій життєвий хрест, і тоді, закінчивши земне життя, ми сподобимося вічного блаженства в Царстві Небесному. Нехай кожен з нас в душі своїй і своєму серці з усією чесністю і щирістю порівняє, що зробив для нас наш Спаситель і що я роблю для Нього. Чи є моє особисте життя свідченням істини, в яку я вірю? Нехай Христос навчить нас придбати ті чесноти, без яких ніхто не побачить вічного життя».

Примітка

Пасія – (лат. «Страждання») – особливе богослужбове послідування, що здійснюється Великим постом в недільні дні ввечері, на якому читаються тексти Євангелія, що розповідають про страждання Христа.

Це найпізніша за часом виникнення православна служба була складена в середині XVII століття митрополитом Київським Петром (Могилою), творцем багатьох літургійних форм.

Чергування пасії буває 4 рази на рік (по числу євангелістів): в другу, третю, четверту і п’яту неділі (або п’ятниці) Великого посту, вечорами. За кожною пасією прочитуються євангельські оповіді про страждання Христа: на першій – 26 і 27 глави від Матфея, на другій –14 і 15 від Марка, на третій – 22 і 23 від Луки, на четвертій – 18 і 19 від Іоанна. За традицією під час читання Євангелія моляться стоять із запаленими свічками в руках.

В кінці служби всі віруючі з благоговінням підходять поклонитися перед Розп’яттям, Хрестом Христовим, який на пасії виноситься на середину храму.

Прес-служба Ізюмської єпархії