Літургія Передосвячених Дарів в Борисо-Глібському монастирі

Эта запись также доступна на: Russian

4 березня 2020 року, в середу першої седмиці Великого посту, митрополит Ізюмський і Куп’янський Єлисей звершив Літургію Передосвячених Дарів в Борисо-Глібському жіночому монастирі с. Водяне Зміївського благочиння.

Його Високопреосвященству співслужили клірики монастиря та кафедрального собору.

Після закінчення Літургії митрополит Єлисей відправив заупокійну літію.

У своїй проповіді митрополит Єлисей сказав: «Великий піст ми присвячуємо тому, щоб проаналізувати своє внутрішнє духовне життя. Піст – це приголомшливо особливий час. Час, в який ми бачимо, наскільки вища і чиста радість молитви, радість покаяння, радість здобуття Божого прощення, ніж всі ті помилкові радості, якими так пишається світ сей. Будемо цінувати цю радість. Будемо пам’ятати про те, що її ніхто не може відняти від нас, якщо тільки ми не втрачаємо істинну віру, не втрачаємо прагнення знайти Божий дар. Все це вимагає від людини великої уваги, старанності і, не побоюся цього слова, подвигу. Для нас, християн, джерелом сили, енергії є наш Господь. А значить, ми повинні якомога частіше приступати до Святих Христових Таїн, зміцнюватися духом. Великим постом Церква нам пропонує причащатися не тільки в суботні та недільні дні, а й по середах і п’ятницях. У ці дні відбувається так звана Передосвячена Літургія, Дари освячують в недільний день. А в сам день під час вечірні, здійснюючи певні молитви, ми приступаємо до Чаші. Ми споживаємо Тіло і Кров Христа, зміцнюємося духом і віримо, що Господь дасть нам сили звершити пісний хід і принести Йому щире і сердечне покаяння. Ми проходимо поприще Великого посту для того, щоб очистити свою душу, освятити себе благодаттю Божою, вкоренитися в правді Божій, навчитися противитися гріху. І хай допоможе нам Господь вирішити це, можливо, найголовніше завдання в житті, яке є ключем до людського богоспілкування».

Про Літургію Передосвячених Дарів

Головна особливість Літургії Передосвячених Дарів полягає в тому, що на ній не відбувається таїнство Євхаристії, а віруючі причащаються Передосвячених Дарами, тобто, Освяченими перш, на попередній Літургії святителя Іоанна Златоустого, а з Неділі Торжества Православ’я – Василія Великого. Причастя Передосвяченими Дарами зберігається від часів апостольських, як це видно з свідоцтва святого Юстина Мученика, який говорить, що диякони відносили святі Тайни до відсутніх на богослужінні в Церкві членам громади, які могли прийняти святі Тайни на другий або на третій день, так як не завжди були до того готові. У давнину існував і інший звичай – виносити з собою частину святих Дарів для щоденного причащання, як про це свідчать Тертуліан, святитель Кипріан, святитель Григорій Богослов та інші. Святитель Василій Великий говорить про єгипетських пустельників, що вони, не маючи священиків, зберігали при собі святі Дари і причащалися ними. В Олександрії та інших містах Єгипту віруючі також зберігали у себе святі дари для причастя.

Тим часом, було визнано незручним в дні строгого посту, як дні скорботи і плачу за гріхи, здійснювати повну Літургію, яка є найурочистіша служба з церковних служб. Але, щоб дати можливість віруючим причащатися і серед тижня в дні посту, було постановлено, не порушуючи характеру великопостного Богослужіння, в деякі дні причащати віруючих раніше освяченими Дарами. Для цього і була введена, в служби Великого посту, Літургія Передосвячених Дарів. Остаточне ж складання чину цієї Літургії і письмовий виклад її, було зроблено святителем Григорієм Двоесловом, папою Римським, в VI столітті.

Прес-служба Ізюмської єпархії