Неділя Сиропусна

Эта запись также доступна на: Russian

1 березня 2020 року, в неділю Сиропусну, спогад Адамова вигнання з раю, Прощену неділю, митрополит Ізюмський і Куп’янський Єлисей звершив Божественну літургію у Вознесенському кафедральному соборі м. Ізюма.

Його Високопреосвященству співслужили клірики кафедрального собору.

Після закінчення Літургії керуючий єпархією звершив вечірню з чином прощення і сказав проповідь: «У нинішню неділю згадується падіння праотця Адама і вигнання з раю. Цієї неділі в молитвах і співах Церква згадує гріхопадіння прабатьків, що сталося з причини недовіри до слів Творця і нестриманості. Це – образ гордині і темного бунту свавілля, що призвів до руйнування первісної гармонії («вигнання з раю»). Всі ми більшою чи меншою мірою заражені недугою помилкового самоствердження, що означає на ділі лише полоненість людини нижчими ірраціональними стихіями, нездатність критично подивитися на себе з боку. Утримуючись на час від тваринної їжі, християнин свідомо опирається цьому страшному закону, стверджуючи свою незалежність від фізіологічних інстинктів і приділяючи більше часу моральному і інтелектуальному вдосконаленню. У цьому – а не в «разгрузочній зміні зимового раціону» – сенс Великого посту. Інша назва цієї неділі – Прощена. За богослужінням читається євангельське повчання про безглуздість починати справу особистого духовного вдосконалення, не примирившись раніше з ближніми. Суть Божого задуму в питанні залишення гріхів виражена в словах Спасителя Христа, котре поставило Своє прощення в причинну залежність від нашого прощення один одного: Бо якщо ви будете прощати людям гріхи їхні, то простить і вам Отець ваш Небесний, а якщо не будете прощати людям гріхи їхні , то й Отець ваш не простить вам провин ваших (Мт 6:14). Це виражено Спасителем так категорично, що апостол любові Іоанн Богослов доносить нам сенс цих Христових слів в таких висловах: Як хто скаже: “я люблю Бога”, а брата свого ненавидить, той неправдомовець: бо хто не любить брата свого, якого бачить, як може любити Бога, Якого не бачить? (1 Ін 4:20). Приймемо свого ближнього, як самого Господа, відпустимо сповна і кожному гріхи проти нас. Тоді і Христос відпустить нам гріхи наші і зробить нас живими чадами Церкви – Свого Царства».

Про чин прощення

За вечірнім богослужінням здійснюється обряд загального прощення і співаються покаянні співи. У Прощену неділю прийнято просити прощення і примирятися один з одним не тільки в храмі, але і вдома з ближніми, на роботі з колегами. Здійснюється це приблизно так: робиться уклін (поясний або земний) і говориться: «Прости мене, (ім’я), в чому згрішив перед тобою», – робиться відповідний уклін зі словами: «Бог тебе простить, і я прощаю. Прости і ти мене, (ім’я)» – «Бог тебе простить, і я прощаю», – і відбувається триразове християнське цілування.

Звичай Прохання вибачення напередодні Великого поста сходить до глибокої церковної старовини, коли подвижники йшли на весь піст з міст і монастирів в пустелю і, не знаючи, чи всі вони повернуться до Великодня з цього важкого подвигу, прощалися і мирилися один з одним.

Великий піст або Свята Чотиридесятниця

Чотиридесятниця – 40 днів Великого посту – час суворого утримання, що готує християн до належної зустрічі свята Пасхи. Великий піст встановлений на згадку про сорокаденний піст Ісуса Христа в пустелі і триває (в поєднанні зі Страсною седмицею) 7 тижнів.

В цей час не куштують їжу тваринного походження (м’ясо, яйця і молочні продукти), а також і рибу. У свято Благовіщення і у Вербну неділю дозволяється куштування риби, а в Лазареву суботу – рибної ікри. Для вагітних жінок, матерів-годувальниць та хворих піст може бути ослаблений або скасований.

Слід пам’ятати, що суть і мета посту – утримання від пристрастей душевних і тілесних, старанність до молитви, духовного читання і Богомислія, чому сприяє стриманість у їжі, упокорюється плоть.

Прес-служба Ізюмської єпархії