Читання канону Андрія Критського в понеділок першої седмиці Великого посту

Эта запись также доступна на: Russian

2 березня 2020 року, в понеділок першої седмиці Великого посту, митрополит Ізюмський і Куп’янський Єлисей звершив Велике повечір’я з читанням Великого канону преподобного Андрія Критського в Вознесенському кафедральному соборі м. Ізюма.

Його Високопреосвященству співслужило духовенство кафедрального собору.

Після закінчення богослужіння правлячий архієрей звернувся до пастви з повчальним словом: «Про піст говорять як про весну людської душі. І це справедливе порівняння – навесні відбувається оновлення природи, зародження життя, цвітіння; сонячне світло додається, і темного часу доби стає все менше і менше. Ось так і час посту для нашої душі повинно бути часом оновлення, коли світло Христове розганяє морок наших гріхів. Богослужбовою кульмінацією перших чотирьох днів Великого посту стає читання в наших храмах за вечірнім богослужінням «Покаянного (Великого) канону» преподобного Андрія Критського. Це камертон, за допомогою якого задається настрій на Великий піст. В одному з тропарів сьогоднішнього канону преподобний Андрій нагадує нам про те, як Господь очистив прокажену руку пророка Мойсея. «Так само, – каже він, – Бог може вибілити і очистити наше прокажене життя». Бог не називається в каноні першого дня Великого посту грізним наказателем, мздовоздаятелем. Бог називається в каноні Щедрим до грішників. Щедрість Божа – в прощенні, в бажанні і готовності рухатися назустріч страждущому і тому, хто просить допомоги і прощення. Бог закликає нас до діяльної щоденної зміни на краще, до боротьби зі своїми вадами. Бог любить нас і без того, але рух назустріч Йому Він цілує. І не залишиться без благословення Божого крок людини – сміливий – з гріха до правди і чистоти. Це дуже важкі кроки. Вони особливо важкі в перші дні Великого посту, коли ми тільки починаємо шлях до Великодня. Але блаженний, хто наважиться зробити їх. Будемо брати і сестри вступати в подвиг посту, по заповіді Господній, не з похмурим обличчям, але з обличчями бадьорими, як справжні воїни Христові, що виступають на боротьбу з гріхом і своєю плоттю – за допомогою і сприяння благодаті Божої».

Про Великий канон преподобного Андрія Критського

З понеділка ввечері по четвер першої седмиці Великого посту на Великому повечер’ї читається канон преподобного Андрія Критського. Великий канон – це диво всієї церковної гімнографії, це тексти дивовижної сили та краси. Починається він текстом, зверненим до Христа:

«Звідки почну плакати окаянного мого житія діянь? Який бо покладу початок, Христе, нинішньому риданню?»

За своїм змістом Великий канон є розмовою людини, що кається з власною душею.

Свого апогею ця бесіда з душею, постійні вмовляння її, заклики покаятися, досягають в кондаку, який співається після 6 пісні: «Душе моя, душе моя, встань, що спиш? Кінець наближається, і маєш смутитися, збудися убо, та помилує тебе Христос Бог, що всюди єси, і все наповняє».

У тропарях цього канону викладені всі спонукання до посту і покаяння, наводяться численні приклади зі Старого і Нового Завіту стосовно морального стану душі грішника, що оплакує свої гріхи. Канон названий великим як за безлічі думок і спогадів, в ньому викладених, так і за кількістю його тропарів.

Зовнішня відмінність канону преподобного Андрія Критського від інших канонів полягає в тому, що він має всі 9 пісень (включаючи 2-у), і до кожного тропаря співається приспів: «Помилуй мя, Боже, помилуй мя». У середу і четвер до покаянного канону додаються кілька тропарів на честь святої Марії Єгипетської, яка навернулася від глибокого падіння до високого благочестя. Згодом до цього канону були додані тропарі на честь творця його – преподобного Андрія Критського.

Прес-служба Ізюмської єпархії