Чернечий постриг в Піщанському чоловічому монастирі

Эта запись также доступна на: Russian

30 грудня 2019 року, в переддень свята святих мучеників Севастіана і дружини його, митрополит Ізюмський і Куп’янський Єлисей звершив чин чернечого постригу в Піщанському чоловічому монастирі м. Ізюма.

Його Високопреосвященству послужила братія монастиря в священному сані.

В постригу протоієрей Олег Дойников народжений для равноангельного служіння з ім’ям преподобного Германа, архімандрита Святогорського.

Митрополит Єлисей привітав новопостриженного з прийняттям ангельського образу і звернувся до нього з повчальними словами.

Після закінчення постригу, за чернечим звичаєм, усі брати по черзі підходили до новопостриженного і вітали їх з запитом імені та молитовним побажанням спасіння в Господі.

Примітка

Архімандрит Герман походив із багатого купецького роду Чернігівської губернії і в миру називався Григорієм Івановичем Клицею (предки його по батькові — греки). Народився Григорій в 1816 р в місті Ніжині. Григорій був відданий матір’ю в Ніжинське грецьке училище, з якого перейшов до Ніжинського князя Кушелева-Безбородько ліцею. Потім, за бажанням свого дядька, вступив до Московської Практичної Комерційної Академії. Закінчивши курс наук, він, як колись і його батько, займався торгівлею хутром. У 1840 р в 25 років, отримавши на чернецтво благословення матері і святителя Мелетія Харківського, відправився він пішки до Глинської пустині. У Глинської пустині 24 липня 1840 року Григорій з батьківською любов’ю був прийнятий ігуменом Філаретом, який, прозорливо подивившись йому в очі, вже тоді передбачав в ньому майбутнього подвижника.

У 1844 р інок Григорій попрощався з Глинською пустинню і разом з скарбником отцем Арсенієм перейшов в Святі Гори — відновлювати давню запустілу обитель. Від природи маючи здатності до будівництва, він виявився дуже корисний архімандриту Арсенію, який надав йому повну свободу в будівельній справі. У 1845р. пострижений в чернецтво з ім’ям Герман, висвячений в сан ієродиякона і призначений уставщиком.

Невтомний трудівник своєї обителі, отець Герман не був позбавлений і особливих знаків благовоління до нього Цариці Небесної, бачити Яку сподобився він двічі в своєму житті. Перше явлення йому Божої Матері було під час соборного акафісту Пресвятій Богородиці, який служив ігумен Арсеній у Покровській церкві.

У 1847 р. отець Герман Преосвященнішим Інокентієм Харківським був висвячений у сан ієромонаха, в 1850 р. затверджений ключарем Святогірської пустині. Але в 1859 р. архімандрит Арсеній помер, і на його місце, за одноголосним бажанням всієї Святогірської братії, як найдостойніший і гідний з усіх, був обраний отець Герман.

Після прийняття своїх настоятельских обов’язків отець Герман багато думав і сумував, що не в змозі він буде понести покладений на нього тягар. Одного разу, розмірковуючи про це, він задрімав і в сонному видінні побачив перед собою Царицю Небесну, а по сторонам Її — святителя Миколая Чудотворця і святителя Германа Патріарха — свого покровителя. Богоматір, показуючи отцю Герману невелику тростину, яка була у Неї в руках, сказала: «Чому сумуєш? Адже не ти будеш керувати обителлю, а Я: ти в руках Моїх будеш як ця палиця!». Прокинувшись, він відчув мир і радість в душі, заспокоївся і повеселішав, бо знав з того часу, що має Саму Богоматір помічницю у всіх своїх справах. Багато праць і турбот за час свого настоятельства поклав отець Герман на подальший розвиток і процвітання Святогірської обителі, яка переважно йому зобов’язана своїм благоустроєм. Як досвідчений в духовному житті, в 1863 р архімандрит Герман був покликаний до спільного служіння на користь багатьох чернечих обителей: він був призначений благочинним всіх монастирів Харківської єпархії. Багатьом з них отець Герман виявився корисним не тільки з боку духовного, а й матеріального. Преставився отець Герман, причастившись Святих Христових Таїн, 13 квітня 1890 року на 75-му році життя, з якого 50 років провів в монастирі і 30 років в настоятельстві. Архімандрит Герман був похований в склепі під притвором скитського храму Охтирської ікони Божої Матері. У 1920-30-і рр. храм переобладнали під їдальню санаторію «Степовий», який розмістився в корпусах колишнього Охтирського скиту, а в притворі влаштували кочегарню. З цікавості кочегарами був розкритий склеп настоятеля, мощі якого вони знайшли нетлінними. Співробітники НКВС, що прибули, повністю розібрали гробницю, вилучили з неї мощі архімандрита Германа і закопали їх, за словами старожилів, десь під огорожею скиту.

12 липня 2008 р. Українською Православною Церквою архімандрит Герман прославлений в лику преподобних Собору Святогірських святих. Пам’ять Собору Святогірських святих звершується 11 (ст. ст.) / 24 сентября (н. ст.).

Прес-служба Ізюмської єпархії