Покров Пресвятої Богородиці

Эта запись также доступна на: Russian

Біля дверей храму парафіяни тепло вітали правлячого архієрея хлібом-сіллю і букетами квітів.

Перед початком Божественної літургії митрополит Єлисей звершив освячення іконостасу.

Його Високопреосвященству співслужило духовенство Зміївського округу і Вознесенського кафедрального собору.

На малому вході з благословення Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, митрополит Ізюмський і Куп’янський Єлисей нагородив настоятеля храму протоієрея Потапія Цурцумия правом носіння хреста з прикрасами.

Після закінчення Літургії був звершений хресний хід навколо храму.

У своїй проповіді Високопреосвященніший Єлисей сказав: «Сьогодні ми урочисто відзначаємо подію, що відбулася у 10 столітті в Царгороді. Подія ця сталася у Влахернському храмі в присутності численного народу, але видима була лише двом праведникам — блаженному Андрію Христа ради юродивого і його юному учневі Епіфанію. Обидва вони бачили, як в цьому храмі була присутня, молячись про світ і про людей, Сама неба і землі Цариця і як осінила Вона всіх, хто молився Своїм святим омофором. Через них дізналася свята Церква про цю радісну появу Божої Матері, яку сьогодні благовірні люди світло святкують. Світлий покров Божої Матері, який Вона простягла над народом, і супроводжує його благодать — ця біла хмара просвіщає нас Божественним світлом і затьмарює наших гонителів. Ця хмара світить нам в ночі гріховній, як місяць в ночі природньо, щоб ми не відступили зі шляху до землі обітованої в пустелю вічної погибелі. Ми прийшли сьогодні в храм Божий, щоб принести жертву Богу — покаянням, молитвою, свічкою. Що ще людина може дати Богу? Взагалі спілкування між Богом і людиною може бути тільки на одному рівні, на рівні жертви. Тут, в нашому храмі, стоїть жертовник Богу, на якому Бог Сам Себе приносить в жертву нам, всього Себе. Сучасна людина, на жаль, як правило, не здатна на жертву. Ми не маємо рішучості відсікти від себе свої звички, які йдуть врозріз із заповідями Христовими, заважають богоспілкуванню, спустошують нас чи шкідливі для нас. Але занадто звичні вони для нас, надто дорогоцінні вони для наших пристрастей. І ці слабкості, немочі, гріхи, звички, а найголовніше — лінощі наші ми не можемо принести в жертву Богу, відсікаючи їх від себе. А Господь чекає тільки цього. Не праведні потребують Покрова, але грішні, проте не самовпевнені і зверхники, але смиренні і ті, що каються. Багатьма страшними смертними гріхами обтяжені і ми з вами, брати і сестри, і всея Вітчизна наша. Самі ми опиняємося не в силах воскреснути духовно, і вся надія — тільки на всеосяжність любові Пресвятої Трійці і заступництво Пресвятої Богородиці, якою любов’ю Милосердна Володарка готова покрити самі смердючі гріхи і злочини наші, аби повернулися ми до неї з теплими сльозами каяття».

Після чого Його Високопреосвященство дав усім, хто молиться своє архіпастирське благословення.

Прес-служба Ізюмської єпархії

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

31

32

33

35

Переглянуто: (172)