Адрес: 62563, Волчанский район, с. Молодовая
Община образована: 25 марта 1994
Престольные праздники:
Богоявление. Крещение Господне
Построен: в1740 году
Священнослужители:
Ієрей Сергій Валерійович Чайка
О храме:
В 1740 році в селі Молодова Вовчанського повіту Харківської губернії була побудована церква Богоявлення, названа так в честь християнського свята Хрещення Господнього (яке інакше називали святом Богоявлення).
З історичної хронології Харківської губернії К.П. Щелокова (1882 рік) в храмі Богоявленському було прихожан:
Чоловіків Жінок
1750 рік 370 330
1770 рік /120 390
1790 рік 450 445
1810 рік 496 524
1830 рік 530 691 В 1848 р. від холери померло 86 чоловік
1850 рік 447 433
Із сільських архівів:
Опис першої дерев’яної церкви:
Це була перша дерев’яна церква (до неї в селі стояла маленька розбірна церква, такі часто перевозились разом з поселенцями на нові місця) , невідомо ким збудовано, але створили її справжні майстри. Без жодного цвяха, на дерев’яних шурупах і шипах простояла вона 167 років.
Товсті колоди, проконопачені паклею, обшиті тонкими дощечками, охайно викладені на міцному кам’яному фундаменті. Фігурні карнизи, вікна з кольоровим склом, обшиті залізом двері, висока дзвіниця, з відкритими всім вітрам вікнами, парадний поріг з витесаними із каменю ступенями складали неповторний фасад церкви.
На церковному дворі було дев’ять могил, в яких поховані учасники першої світової війни.
З ростом села і збільшенням кількості прихожан виникла необхідність побудувати нову церкву.
НОВА ЦЕРКВА
Турбота про збір коштів та побудову нової церкви лягла на плечі тодішнього церковного старости Дергоусова Романа Єгоровича. Він їздив до Харкова, звертався до відомих купців і вони вносили пожертви на храм, а більше за всіх пожертвував старий купець Мохонін, що мав біля нашого села вапняний завод; збирали кошти й з прихожан – хто скільки може: заробляли гроші продажем церковної літератури, хрестиків, свічок, поминальників та інше.
Побудова нової церкви відбувалася протягом 5 років (1902 – 1907 р.р.) вона була найпрекраснішою будівлею у селі. Величава споруда з двома куполами підіймалася на двадцятиметрову висоту.
Все в цій гармонійній споруді було підкорено пориву до небес : і ребристі об’єми дзвіниці, і башти, і вузькі з кольоровим склом вікна, і позолочені хрести, і вільний політ натхнення.
Церква була оперезана цегляною різьбою і малюнками, які відтворювали символи далеких віків.
До дзвіниці вели стрімкі сходи. Над площадкою з міцною залізною огорожею на товстій балці висіли дзвони, найбільший з них важив 100 пудів.
Прихожани насадили кругом церкви дерев, поставили оградку.
В середині церква також вражала своєю красотою. Мінились сріблом та позолотою іконостас та ікони, ще пахнув лаком і фарбами олтар з його царськими воротами, блищав клірос. Все було прикрашене безліччю рушників з дорогими мережками та вишиванками.
Першими служителями нової церкви Богоявлення стали: отець Григорій, диякон Семен і дзвонар Родион Терехов (Стрельников).
За період Існування церква перемила тяжкі випробування : громадянську війну, жовтневу революцію, сталінський режим, Велику Вітчизняну війну і роки соціалізму. В 30-ті роки вона була розграбована, сплюндрована, дзвони знято. У храмі запанували холод і запустіння. Перед самою війною з нього зробили… сільський клуб. Після війни “носії культури в село” забажали зробити з святого храму будинок культури : пригнали трактор, підпалили купол, знесли дзвіницю, набили гору щебсня – і на цьому “будівництво” закінчилося. Пізніше приміщення перекваліфікували під склад трав’яної муки для птахоферми.
І нині на чільному місці посеред села височить, поросла бур’яном і кущами на даху, обшарпана і пуста, але все ще велична споруда церкви БОГОЯВЛЕННЯ як віковий пам’ятник історії.
Переглянуто: (1350)
