Тиждень про митаря і фарисея

Эта запись также доступна на: Russian

21 лютого 2021 року, в неділю про митаря і фарисея, віддання свята Стрітення Господнього, митрополит Ізюмський і Куп’янський Єлисей звершив Божественну літургію в Нікольському кафедральному соборі м. Куп’янськ.

З Вознесенського кафедрального собору прибули мощі великомученика і цілителя Пантелеймона, які будуть знаходиться тиждень в Нікольському соборі.

Біля дверей храму парафіяни тепло вітали правлячого архієрея хлібом-сіллю і букетами квітів.

Богослужіння почалося з урочистої зустрічі митрополита Єлисея та облачення його на кафедрі в центрі храму.

Його Високопреосвященству співслужили клірики Куп’янського благочиння і Вознесенського кафедрального собору.

Перед початком Літургії архіпастир звершив освячення центрального престолу і бічних іконостасів.

На малому вході, з благословення Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, митрополит Ізюмський і Куп’янський Єлисей здійснив нагородження:

правом носіння митри удостоєний протоієрей Олександр Яворський;
права носіння хреста з прикрасами удостоєний протоієрей Діонісій Мілов;
зведений в сан протоієрея ієрей Стефан Груй;

Указом митрополита Ізюмського і Куп’янського Єлисея удостоєні:

права носіння наперсного хреста ієромонах Даниїл (Дегтяренко); ієрей Євген Барановський; ієрей Ігор Логочев;
права носіння камилавки диякон Михайло Шпраха.

Після закінчення Літургії було звершено славлення.

Правлячий архієрей звернувся до парафіян зі святительським словом: «Перший підготовчий тиждень до Великого Посту називається «Тижнем про митаря і фарисея». Свою назву він отримав від євангельської притчі, яка читається за недільної Літургії. Розказана Самим Ісусом Христом, вона ніколи не застаріє, тому що звернена до всіх, хто твердо впевнений у власній праведності і тому зневажає інших. Слово «фарисей» давно стало прозивним, і це багато в чому справедливо, адже фарисеї, як тип людини, на жаль, – рід вічний і безсмертний. Підставою нашого християнського життя є смирення. Без смирення ніяке угодне Богові життя неможливе. Життя християнська – це безупинний, нескінченний шлях до Бога, коли людина шукає Бога, коли йому без Бога погано, коли він постійно відчуває своє сирітство, свою недосконалість, знаходиться в стані покаяння, постійної зміни самого себе. І тільки цей стан глибокого розтрощення перед Господом робить нас здатними до Нього долучитися. Тільки в цьому стані Господь доводить людину до Себе. Сучасну людину можна надихнути яким завгодно ідеалом, тільки не ідеалом смиренності.А між тим, якщо ми володіємо смиренням хоча б в деякій мірі, це дає можливість бачити оточуючих не через призму власних оціночних суджень, але як людей, створених за образом Божим, – не оцінюючи їх і не виносячи над ними свій суд, але засуджуючи, перш за все, самих себе. Оцінюючи своє життя, свої вчинки і думки, ми бачимо, що нескінченно далекі не тільки від Бога, але і від того людського ідеалу, тієї людської норми, яка прописана для нас в Євангелії. І тоді ми вже не порівнюємо себе з іншими людьми, але ставимо себе перед абсолютною духовно-моральної нормою, якою є заповідь Божа. І ми не можемо знайти собі ніякого виправдання і ніяких інших слів, крім тих, які виголошував митар, коли молився в храмі Божому: «Боже, милостив буди мне, грешному».

Після закінчення проповіді Високопреосвященніший Єлисей дав архіпастирське благословення.

Прес-служба Ізюмської єпархії