Високопреосвященніший Єлисей відвідав місто Чугуїв

Эта запись также доступна на: Russian

8 листопада 2020 року, в 22-ю неділю після П’ятидесятниці, в день пам’яті великомученика Димитрія Солунського, митрополит Ізюмський і Куп’янський Єлисей звершив Божественну Літургію в Покровському храмі міста Чугуєва.

Біля дверей храму парафіяни тепло вітали правлячого архієрея хлібом-сіллю і букетами квітів.

Богослужіння почалося з урочистої зустрічі правлячого архієрея і облачення його на кафедрі в центрі храму.
Його Високопреосвященству співслужило духовенство Покровського храму, благочинний Куп’янського округу протоієрей Анатолій Шпраха і клірики Вознесенського кафедрального собору.

Після закінчення Літургії було звершено чин освячення кампанів (дзвонів).

У своєму архіпастирському слові митрополит Єлисей сказав: «Сьогодні за Євангельським читанням ми чули притчу про «Багача і Лазаря». Ця притча в своїх символах відкриває завісу загробного життя людини. У перших словах йдеться про людські взаємини на землі. Богач в притчі уособлює тих, хто егоїстично користується земними благами, абсолютно не думаючи про нещасних, знедолених, тих хто відкидає в своєму житті Заповіді Божі, чи то по невірі, чи то через недомисел. Жебрак Лазар уособлює собою страждаюче, часто позбавлене найнеобхідніших земних благ, людство, людей бідних і хворих. І ось, помер багатий і його поховали; помер і жебрак і він був віднесений на «лоно Авраама» … І далі, в символічних образах, в притчі відкриває Господь таємницю долі і потойбічних відносин людей праведних і неправедних. Одні супроводжуються Ангелами на «лоно Авраама», інші сходять на місце мук, в «пекло». Хтось із древніх сказав: «Немає більш страшного місця відлучення, ніж те місце, де будуть невірні християни…». Коли ми читаємо цю притчу, ми завжди думаємо про Лазаря і про багача, думаємо про інших: але що, якщо ця притча звернена до нас? Хіба ми не схожі на цю багату людину? Яке незліченне багатство у нас є духовного ведення! Ми знаємо Бога; ми пізнали Христа: нам відкрилося Його вчення. Все те світле, що у багатія, він жадібно зберіг і нічим не поділився: тепер і бідняк – такий тепер багатий в вічності – не може поділитися з ним нічим…
Подумаємо про наше Православ’я, подумаємо про багатство наше, подумаємо про той голод, який навколо, серед інославних, серед невіруючих, серед безбожних, серед тих, хто шукає і не шукають – і не залишимося подібними цьому багатієві, щоб і над нами не вимовив Господь Свій суд.Розповівши цю притчу, попередивши Своїх учнів про те, що і Його смерть, і Його воскресіння не гарантують утвердження справедливості на цій землі, Спаситель нагадав нам про найголовніше: живучи в цьому несправедливому, недосконалому світі, будемо стверджувати хоча б в прилеглому для нас людському просторі терпимість і співчуття, милосердя і любов».

Керуючий єпархією здійснив нагородження всіх тих, хто вніс свій внесок в зміцнення християнських цінностей і підтримку парафіяльної громади:

настоятель храму протоієрей Іоанн Білич нагороджений орденом рівноапостольного великого князя Володимира ІІ ступеня;
Димитрій Олексійович Шенцев удостоєний орденом преподобного Іова Почаївського І ступеня;
Микита Дмитрович Шенцев нагороджений орденом преподобного Іллі Муромця ІІІ ступеня;
Людмила Миколаївна Колесник удостоєна орденом великомучениці Варвари;
Олександр Васильович Зачепило нагороджений орденом архангела Михаїла;
Олександр Михайлович Харченко удостоєний орденом рівноапостольного великого князя Володимира І ступеня;
Олексій Олександрович Гармат нагороджений орденом святителя Миколая;
Геннадій Павлович Крикун удостоєний орденом апостола Іоанна Богослова;
Галина Миколаївна Мінаєва нагороджена орденом орденом преподобної Анастасії;
Ольга Дмитрівна Кривонос удостоєна орденом рівноапостольної княгині Ольги;
Микола Андрійович Наточий нагороджений медаллю преподобних Антонія і Феодосія Печерських;
Ашот Маміконовіч Арутюнян удостоєний медаллю преподобних Антонія і Феодосія Печерських;
Федір Васильович Рибников нагороджений медаллю Піщанської ікони Божої Матері ІІІ ступеня.