Неділя 25-а по П'ятидесятниці - Изюмская епархия - Официальный сайт

Эта запись также доступна на: Russian

8 грудня 2019 року, в 25-у неділю після П’ятидесятниці, в віддання свята Введення в храм Пресвятої Богородиці, священномученика Климента, папи Римського, митрополит Ізюмський і Куп’янський Єлисей звершив Божественну літургію у Вознесенському кафедральному соборі м. Ізюма.

Його Високопреосвященству співслужили клірики кафедрального собору і керівник паломницького відділу протоієрей Кирило Зазерін.

Після закінчення Літургії було звершено спів акафісту з водоосвяченням у Піщанського образу Божої Матері.

Правлячий архієрей звернувся до парафіян зі святительським словом: «У нинішню неділю Свята Церква запропонувала нам Євангельське читання про чудесне зцілення Господом нашим Ісусом Христом однієї нещасної скорченої жінки. Вона не могла розігнутися і стояти прямо. У такому стані вона перебувала протягом вісімнадцяти років за дією духу злоби. Господь зглянувся над нею і, покликавши її до Себе, «сказав: «жінка! звільнена ти від недуги своєї», і поклав на неї руки. – Вона зразу випросталась, і стала славити Бога». Начальник же синагоги, живлячи в серці своєму приховану заздрість до Спасителя, бачачи, якою повагою Він користується серед народу і якою любов’ю оточує Його народ, то обурився проти чудесного зцілення нещасної жінки Божественним Чудотворцем, і почав строго говорити народу: «Є шість днів, в які треба робити, приходьте тоді зцілюватися, а не в день суботній». Спаситель, передбачивши в цих словах удавання і лицемірство начальника синагоги, всенародно викриває личину його уявних ревнощів за Законом Мойсея: «Лицеміре хіба ж не відв’язує кожен з вас свого вола чи осла від ясел в суботу і не веде напоїти? Чи ж цю дочку Авраамову, яку зв’язав сатана ось уже вісімнадцять років, не належить звільнити від цих пут в день суботній?» Після такого викриття перед усіма відразу ж виявилася злостивість душі уявного ревнителя з іудейської синагоги. Фарисеї безмірність Любові Божої втискували в рамки своєї релігійної вченості, зводили до своєї обмеженої міри. Фарисейські вчителі розробили щодо суботи складну і дріб’язкову казуїстику. Тому-то і то обурився начальник синагоги: «Є шість день, коли працювати належить; приходьте тоді зцілюватися, а не в день суботній», – гнівно сказав він. Фарисейське ставлення до свят суворо викривав пророк Ісая. Слухайте слово Господнє, – говорив Ісая: «Ваших зборів святкових не можу терпіти – вони беззаконня; усі ваші свята ненавидить душа Моя їх: вони тяжкі для мене; Мені важко нести їх. І коли ви простягаєте руки ваші, Я закриваю від вас Свої очі! і коли ви молитви примножуєте, Я не слухаю їх: ваші руки наповнені кров’ю; Умийтесь, станете чисті … перестаньте робити зло, навчіться робити добро, шукайте правди, рятуйте пригнобленого, захищайте сироту, вступайтесь за вдову …» Зціляючи згорблену жінку, Господь Ісус Христос показує, чого Він чекає від кожного з нас. А чекає Він, що ми станемо перед Ним в повний зріст, що ми виростемо, як каже апостол Павло, в міру зросту Христового, що ми розпрямимось, розправимо крила, зітхнемо на повні груди. Господь хоче, щоб ми пам’ятали про наше високе, небесне покликання – бути дітьми Божими, бути жителями небесного граду, Горішнього Єрусалиму. Якщо ми хочемо, щоб на нас милостиво глянув Господь наш Своїми милосердними очима і зцілив нашу душевну скорченість, то ми самі повинні приходити перед Його очі і стояти, щоб Він нас бачив. Христос закликає всіх скорчених духом, душею і розумом. Він Єдиний може те випростати, що викривили світ цей і сили пекельні».

Прес-служба Ізюмської єпархії