Високопреосвященніший Єлисей відвідав с. Сенькове

Розміщено на Вер 9, 2019 в Новини єпархії

Эта запись также доступна на: Russian


8 вересня 2019 року, в 12-у неділю після П’ятидесятниці, мучеників Адріана і Наталії, Стрітення Володимирської ікони Пресвятої Богородиці, митрополит Ізюмський і Куп’янський Єлисей звершив Божественну літургію в Успенському храмі с. Сенькове Куп’янського округу.

Біля дверей храму парафіяни тепло вітали правлячого архієрея хлібом-сіллю і букетами квітів.

Богослужіння почалося з урочистої зустрічі митрополита і облачення його на кафедрі в центрі храму.

Його Високопреосвященству співслужили благочинний Куп’янського округу протоієрей Анатолій Шпраха, архімандрит Симеон (Негрецький), настоятель храму ієрей Роман Дегтяренко, протодиякон Олег Зирянов і протодиякон Димитрій Шилько.

На малому вході указом митрополита Ізюмського і Куп’янського Єлисея настоятель храму ієрей Роман Дегтяренко був удостоєний правом носіння наперсного хреста.

Після закінчення Літургії було звершено славлення біля образу Пресвятої Богородиці «Володимирська».

У своєму архіпастирському слові митрополит Єлисей сказав: «У сьогоднішньому євангельському читанні ми чули, як багатий юнак запитує Христа, що треба робити, щоб спастися, і Господь йому відповідає, що треба. Значить, в сьогоднішньому Євангелії зачіпається основне питання нашого життя: як же треба жити? Господь вказує юнакові два етапи життя. Перший етап — виконання заповідей: «Як хочеш увійти в життя, то виконай заповіді», — каже Христос і перераховує заповіді закону: «Не вбивай, не прилюбодій; Не кради; не свідчи неправдиво Шануй батька та матір, і: Люби свого ближнього, як самого себе». Виконання заповідей, звичайно, наблизить до Бога, і про це свідчить євангельська розповідь. У бесіді з юнаком Господь не сказав йому прямо, що, виконавши заповіді, він все ж не ввійде в Царство Небесне, але думка про недостатність одних заповідей виражена ясно. Христос виразно вказує юнакові: «Ще одного бракує тобі». «Бракує» … Чого «бракує»? Хіба не очевидно, що бракує того, щоб успадкувати життя вічне, чим цікавиться юнак і про що він питає. Отже, без цього «одного» успадкування Божого Царства не забезпечено. Другий етап: «Піди, продай, що маєш, і роздай бідним, і матимеш скарб на небесах; і приходь і йди за Мною»,«взявши хрест». Щоб зрозуміти весь глибокий, виключно значний сенс цих слів, треба розібратися: в чому ж суть цього другого етапу шляху до Христа? Господь вимагає, щоб людиною була залишена земна спрямованість, що пов’язує людину, і щоб центром всіх прагнень людини став Бог, Небо. Нехай будуть кинуті і будуть забуті всі скарби, всі прихильності землі, і лише один скарб нехай тепер приваблює людину — Небо, Бог! Контекст бесіди з юнаком пояснює його. Якщо центром всіх прагнень людини повинен бути «скарб на небесах», то всякі інші скарби, котрі відволікають від небесного, повинні бути знищені. Нехай самі «скарби», земні цінності не засуджуються: вони безгрішні. Засуджується внутрішня спаяність з ними, коли ці «скарби» — ланцюги, що зв’язують душу, — затверджувалися в житті як її обов’язковий ідеал, за яким вже не видно нічого вищого і справді цінного».

Прес-служба Ізюмської єпархії

Переглянуто: (75)

Перейти до панелі інструментів