Преображення Господнє

Эта запись также доступна на: Russian

19 серпня 2019 року, в свято Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, митрополит Ізюмський і Куп’янський Єлисей звершив Божественну літургію у Вознесенському кафедральному соборі м. Ізюма.

Біля дверей собору прихожани тепло вітали правлячого архієрея хлібом-сіллю і букетами квітів.

Богослужіння почалося з урочистої зустрічі митрополита і облачення його на кафедрі в центрі храму.

Його Високопреосвященству співслужили клірики кафедрального собору.

Після заамвонної молитви митрополит Єлисей звершив чин освячення плодів.

Після закінчення богослужіння Високопреосвященніший Єлисей звернувся до віруючих зі святительським словом: «Після того як в околицях міста Кесарії Філіппової Господь відкрив учням таємницю Своєї хресної смерті і Воскресіння, закликавши їх, а через них і всіх віруючих людей слідувати за Ним, несучи свій хрест, Він знову відправився в Галілею. Недарма Христос сказав за шість днів до Преображення: «Є деякі з вас, хто тут-які не зазнають смерті, аж поки не побачать Сина Людського, що йтиме в Царстві Своїм». За тлумаченням святителя Григорія Палами, Преображення і було явленням Божого Царства – того самого Царства, якому Христос по Божеству Своєму належав. І світло, яке засяяло на Фаворі, було не фізичне світло, не відображення сонця – це було Божественне світло; причому апостоли бачили його не своїми фізичними очима, тому що вони прозрівали щось більше, ніж тільки світло. За свідченням святого євангеліста Луки, метою сходження Христа на Фаворську гору була молитва: «Взявши Петра, Іоанна та Якова, та й пішов на гору помолитися». Саме Преображення як надзвичайний факт стало наслідком і результатом молитви. Під час молитви «вигляд обличчя Його переобразився, а одежа його стала біла й блискуча». Під час Преображення з’явилися два пророки – Мойсей та Ілля. Звідки апостоли дізналися, що поруч зі Спасителем саме Мойсей та Ілля? Адже не існувало ніяких портретів, ніяких описів їх зовнішності. Однак апостол Петро безпомилково визначає, що це вони. Апостоли бачать щось інше, ніж звичайну людську реальність – вони бачать інший світ і бачать його очима духовними, які у мить відкрилися. Як роз’яснює святитель Іоанн Златоуст, Мойсей та Ілля з’явилися тому, що одні з народу шанували Господа Ісуса Христа за Іллю або за одного з пророків: тому «і є головні пророки, щоб видно було відмінність рабів від Господа». Мойсей з’явився, щоб показати, що Ісус не був порушником його закону, яким намагалися представити Його книжники та фарисеї. Ні Мойсей, через якого був даний закон Божий, ні Ілля, цей великий ревнитель слави Божої, не постали б і не корилися б Тому, Хто не був би насправді Сином Божим. Явлення Мойсея, вже померлого, і Іллі, котрий не бачив смерті, але взятого живим на небо, означало панування Господа Ісуса Христа над життям і смертю, над небом і землею.

Чому Ісус Христос взяв саме цих трьох учнів? На це преподобний Іоанн Дамаскін відповідає: «Господь узяв Петра для того, щоб показати, що свідчення його (Петра), правдиво їм дане, підтверджується свідоцтвом Отця, і щоб запевнити його в Своїх словах, що Отець Небесний відкрив йому це свідчення». Він взяв Якова, оскільки йому ще до всіх треба було померти за Христа, випити чашу Його і хреститися Його хрещенням. Нарешті, взяв Він Іоанна, як незайманого і найчистішого органа богослов’я, щоб він, побачивши вічну славу Сина Божого, говорив: «На початку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог».

У кондаку на свято Преображення ми знаходимо твердження того, що учні, «коли Тебе побачать розпинаємого, страждання зрозуміють вільне». Тобто Преображення Господнє відбулося для того, щоб учні, коли побачать Христа, страждаючого на Хресті, не спокушалися, а розуміли, що Його страждання добровільно.

Як же вберегти в собі Божественне світло? Як зберегти його і не погасити? – Для цього дається людині благодать молитви. Молитва – це бесіда з Богом. Молитва – це засіб спілкування з Ним. Сам Христос Спаситель неодноразово, і особливо в момент свого перетворення на Фаворі, являв нам приклад піднесеної молитви, здатної творити чудеса, приводити людину в стан, званий преображенням.

Про виноград, який ми сьогодні освячуємо, в молитві говориться, – «Господи, ти Сина Свого ім’ям назвав цей виноград», але ж і всі ми цим ім’ям названі, тому що пророк Ісайя називає виноградом народ Божий, ми разом з ним – одне. І ось сьогодні виноград освячується, як образ Преображення: виноград стає вином, перетворюючись в абсолютно іншу сутність, а потім це вино дивним чином стає Кров’ю. Так і нам в цьому світі слід перетворювати себе, перетворюватися разом з Богом, з Його допомогою, перетворюватися Його світлом. У свято Преображення Господнього, просимо Господа, що преобразився, дару богопізнання Мойсея, ревнощів пророка Іллі, віри апостола Петра, любові апостола Іоанна, терпіння апостола Якова, що сподобилися бути свідками Преображення».

Примітка

У цей день відбувається освячення плодів.

Звичай освячувати плоди – древній. Приписи щодо цього звичаю викладені в 3-му Апост. правилі (порів. 28-е правило VI Вселен. Собору). Підставою для встановлення звичаю освячувати плоди саме 19 серпня було те, що на Сході (зокрема, в Греції) до цього часу достигають плоди, найважливіші з яких – колосся й виноград – приносяться для благословення і в знак подяки Богу за отримання цих плодів для прожитку людини, а також за прямим їх відношенням до таїнства Євхаристії, про що думка виражається, і в самій молитві, яка читається над «гроною».

У нашій Церкві, в тих місцях, де виноград не росте або не визріває до цього часу, освячуються яблука. При цьому яблука, як би замінюють собою виноград, освячуються інший молитвою – «На освячення початків овочів» (і плодів).

Прес-служба Ізюмської єпархії