Свято першоверховних апостолів Петра і Павла

Эта запись также доступна на: Russian

12 липня 2019 року, в свято славних і всехвальних, первоверховних апостолів Петра і Павла, митрополит Ізюмський і Куп’янський Єлисей звершив Божественну літургію у Вознесенському кафедральному соборі м. Ізюма.

Його Високопреосвященству співслужили клірики кафедрального собору.

Після закінчення Літургії митрополит Єлисей сказав проповідь: «Сьогодні ми святкуємо день святих славних і всехвальних апостолів Петра і Павла. Церква особливим чином виділила це свято, підкресливши його значення для кожного з нас. Так в чому ж сенс настільки особливого, незвичайного виділення свята святих апостолів Петра і Павла? Чому пам’ять про цих людей, що жили дві тисячі років тому, так сильно впливає на нашу душу і надихає на християнське життя? Ким були ці двоє людей, що здійснили небувалий вплив на світову історію? Апостол Петро, якого до його зустрічі з Христом звали Симон, був простим рибалкою, бідним, майже зовсім неписьменним. У нього була дружина, можливо, були діти, щодня він займався тяжкою працею, заробляючи собі на прожиток. Але в душі його жила полум’яна віра і страх Божий, які дозволили йому за першим же словом Спасителя залишити все: своє ремесло, будинок, майно, навіть сім’ю – і піти за Христом.

Зовсім іншою людиною був апостол Павло, до свого звернення носив ім’я Савл. Він походив із знатної родини, був родом з коліна Веніаміна, мав почесне римське громадянство, був найсуворішим виконавцем юдейського закону – фарисеєм; його виховував знаменитий законовчитель Гамаліїл, якого поважав увесь народ.

Апостоли Петро і Павло понесли величезні труди і зазнали неймовірних страждань. Петро проповідував з такою силою, що разом звертав до Христа по три і навіть по п’ять тисяч людей, зціляв безнадійно хворих, навіть воскрешав померлих. Люди настільки шанували його, що виносили хворих прямо на вулиці, щоб хоч тінь апостола Петра осінила їх. Петро першим з апостолів був ув’язнений, а потім переніс наругу і побої від іудеїв, але тільки радів, що зазнав муки за Христа і продовжував безбоязно проповідувати в різних країнах. Неодноразово його кидали до в’язниць, піддавали переслідуванням і побоям. І після того, як апостол Петро навернув до християнства двох дружин римського імператора Нерона, Нерон велів розіпнути його на хресті. Апостол Павло здійснював безперестанні подорожі для проповіді Євангелія. Під час своїх мандрів він написав 14 послань, які, як каже Іоанн Златоуст, захищають Вселенську Церкву на зразок стіни, побудованої з адаманта. Своєю мудрістю і красномовством він навертав тисячі людей до Христа. Іудеї неодноразово хотіли вбити апостола Павла. Один раз побили камінням і, визнавши померлим, викинули за місто. Потім понад сорок чоловік навіть поклялися не їсти і не пити, поки не вб’ють Павла. Але промислом Божим він продовжував своє служіння. На хворих навіть вдягали хустки й пояси, взяті у апостола Павла, і у стражденних припинялися хвороби, і злі духи виходили з них. Апостол воскресив юнака, який упав з третього поверху. Нерон велів убити Павла мечем, так як той був римським громадянином. Обидва апостоли загинули в один день, хоча і з різницею в один рік, – 29 червня за старим або 12 липня за новим стилем. Ці дві людини, настільки тяжко згрішили – один як гонитель Церкви Христової, інший як зрадник, який відрікся від свого улюбленого Вчителя і Господа, – були поставлені Спасителем і зведені на апостольське служіння. Свята Церква шанує їх як первоверховних апостолів, бо апостол Петро очолював проповідь християнства серед іудеїв, а Павло – серед язичників. День апостолів Пера і Павла – це заклик до місіонерства, якщо ти сам отримав утіху в молитві, був свідком дива, якщо ти знайшов дар віри, то не зберігай його тільки для себе – поділися нею з іншим, допоможи і тому, хто поруч побачити те, чого він поки не знає. Але є одне місіонерство, яке доступне кожній людині, –- бути для всіх світлом».

Після проповіді Його Високопреосвященство дав архіпастирське благословення.

Прес-служба Ізюмської єпархії