Субота Світлої седмиці

Эта запись также доступна на: Russian

Біля дверей храму парафіяни тепло вітали правлячого архієрея хлібом-сіллю і букетами квітів.

Богослужіння почалося з урочистої зустрічі правлячого архієрея і облачення його на кафедрі в центрі храму.

Його Високопреосвященству співслужило духовенство Чугуївського благочиння, Вознесенського кафедрального собору.

Після закінчення Літургії було звершено Пасхальний хресний хід навколо храму.

На завершення богослужіння Високопреосвященніший звернувся до віруючих з пастирським словом: «Сьогодні ми чули Євангеліє, в якому міститься свідоцтво Іоанна Предтечі про Христа. У Іоанна Хрестителя були учні. І вони поставили йому запитання. Вони сказали Йому: Учителю! Той, Хто був із тобою по той бік Йордану, про Якого ти свідчив, ось, Він хрестить, і всі йдуть до Нього. Іоанн відповів і сказав: не може людина нічого приймати на себе, якщо не буде дано йому з неба. Він має рости, я ж маліти». Але хрестив, звичайно, не Христос, а хрестили апостоли. Хрестили тим же самим хрещенням покаяння, що і Іоанн Предтеча. І народ, який йшов до цього до Іоанна, пішов до Христа. Що і викликало невдоволення учнів Іоанна, адже Христос Сам хрестився у Іоанна. А тепер як би переманює послідовників Іоанна Хрестителя до Себе. Але подивіться, як реагує Іоанн Хреститель на скаргу своїх учнів: Він має рости, я ж маліти. Можна звичайно поставити питання, ну а що ж він мав ще сказати? Адже в Іоанна Хрестителя своя місія в цьому світі, а у Христа своя. Для нас це здається природним, коли ми читаємо євангельську історію. Але настільки лише це є природним для людської психології, для людської свідомості, досвіду, а головне для людських амбіцій. Віддавати славу, пропускати вперед і самому йти в тінь. Адже найчастіше в нашому житті шлях до слави це не шлях поступок, а шлях боротьби. І для того, щоб здаватися великим в очах оточуючих людей, людина применшує кого завгодно, але тільки не себе. Боротьба за першість, конкуренція – ось що визначає закони цього світу. Але все-таки тема хрещення не випадково виникла на завершення великодньої неділі. Ось такими великодніми мотивами супроводжується таїнство хрещення кожної людини. Чому в давнину саме до свята Святої Пасхи приурочувалось таїнство хрещення. Тому що хрещення і є наша Пасха, звільнення від гріха, але не своєю силою, а силою викупної жертви Христа. Людей хрестили в річці в давнину, одягали на них білий одяг, символ чистоти, і з запаленими свічками вони йшли в храм на пасхальну Літургію. І саме в пам’ять про це нам залишився хресний хід, коли духовенство в білих ризах зі свічками обходить храм напередодні божественної пасхальної Літургії. Воскресіння Христове і Його перемога над гріхом і смертю це не тільки подія в житті Боголюдини Ісуса Христа. Але це те, що сталося з усіма нами. Силою Божою стало для нас реальністю в таїнстві хрещення, щоб ми шанували себе мертвими для гріха й живими для Бога в Христі Ісусі Господі нашім за словом апостола».

Керуючий єпархією здійснив нагородження всіх тих, хто вніс свій внесок в зміцнення християнських цінностей і підтримку парафіяльної громади:

медаллю Піщанської ікони Божої Матері ІІ ступеня була нагороджена Кулик Анна Іванівна;

медаллю Антонія і Феодосія був нагороджений Кулик Володимир Юрійович;

грамотою правлячого архієрея були нагороджені:

Овчаренко Руслан Дмитрович, Іванова Фаїна Валеріївна, Корнієнко Наталія Кузьмівна і Заварзін Андрій Іванович.

По завершенні нагородження митрополит Єлисей дав усім, хто молиться своє архіпастирське благословення і роздав паски.

Прес-служба Ізюмської єпархії

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

Переглянуто: (83)