Читання канону Андрія Критського в понеділок першої седмиці Великого посту

Розміщено на Бер 11, 2019 в Новини єпархії

Эта запись также доступна на: Russian


11 березня 2019 року, в понеділок першої седмиці Великого посту, митрополит Ізюмський і Куп’янський Єлисей звершив Велике повечір’я з читанням Великого канону преподобного Андрія Критського в Вознесенському кафедральному соборі м. Ізюма.

Його Високопреосвященству співслужило духовенство кафедрального собору.

Після закінчення богослужіння правлячий архієрей звернувся до пастви з повчальним словом: «Всіх вітаю з початком святих спасительних днів Великого посту. Пост як стриманість від скоромної їжі за приписом Святої Церкви має подвійне значення. По-перше, це стриманість послаблює нашу чуттєвість, а по-друге, зміцнює нашу волю в добрі через послух волі Божій. Всі ми прекрасно знаємо, що коли починаємо поститися, пристрасті, що гніздяться в нашій душі  починають піднімати свої голови, відчуваючи себе незатишно. Це і гордість, і гнів, і осуд, і роздратування, і інші пристрасті. Тоді-то особливого значення варто приділити молитві. Мета Великого Посту — допомогти нам ридати над нашими гріхами, над нашими слабкостями, пристрастями. У словах Великого Канону розповідається про багато людських злочинів, гріхів. Людина, яка впадає в гріх, черствіє в своєму серці. Черстве серце не приносить покаяння. Покаяння приносить серце, що плаче перед Богом, ридаюче і бажаюче позбутися від гріха. Тому весь Великий Піст і Великий Покаянний Канон — це наш помічник у нашому плачі над собою, над своїми гріхами, над усім тим, що треба виправити в нашій душі. Великий піст — це такий час, коли ми можемо навчитися того, як ми повинні жити взагалі все своє життя. У реальному житті все набагато складніше; але ми повинні застосовувати в житті ті навички, які ми набуваємо в цей час. І таким чином, все наше життя стане часом навчання для життя в Царстві Небесному.

Будемо брати і сестри вступати в подвиг посту, по заповіді Господній, ні з похмурим обличчям, але з обличчями бадьорими, як справжні воїни Христові, що виступають на боротьбу з гріхом і своєю плоттю — за допомогою і сприяння благодаті Божої».

Про Великий канон преподобного Андрія Критського

З понеділка ввечері по четвер першої седмиці Великого посту на Великому повечір’ї читається канон преподобного Андрія Критського. Великий канон — це диво всієї церковної гімнографії, це тексти дивовижної сили та краси. Починається він текстом, зверненим до Христа: «Звідки почну плакати окаянного мого житія діянь? Який покладу початок, Христе, нинішньому риданню?»

За своїм змістом Великий канон є розмову особи, що кається з власною душею.

Свого апогею ця бесіда з душею, постійні вмовляння її, заклики покаятися, досягають в кондаку, який співається після 6 пісні: «Душе моя, душе моя, встань, що спиш? Кінець наближається, і маєш смутитися, воспряни убо, та помилує тебе Христос Бог, що всюди єси, і все наповняє ».

У тропарях цього канону викладені всі спонукання до посту і покаяння, наводяться численні приклади зі Старого і Нового Завіту стосовно морального стану душі грішника, що оплакує свої гріхи. Канон названий великим через безліч думок і спогадів, в ньому пов’язаних, так і за кількістю його тропарів.

Зовнішня відмінність канону преподобного Андрія Критського від інших канонів полягає в тому, що він має всі 9 пісень (включаючи 2-у), і до кожного тропаря співається приспів: «Помилуй мя, Боже, помилуй мя». У середу і четвер до покаянного канону додаються кілька тропарів на честь святої Марії Єгипетської, яка навернулася від глибокого падіння до високого благочестя. Згодом до цього канону були додані тропарі на честь творця його — преподобного Андрія Критського.

Прес-служба Ізюмської єпархії

Переглянуто: (333)

Перейти до панелі інструментів