Неділя Сиропусна

Эта запись также доступна на: Russian

10 березня 2019 року, в неділю Сиропусну, спогад Адамова вигнання з раю, Прощену неділю, митрополит Ізюмський і Куп’янський Єлисей звершив Божественну літургію у Вознесенському кафедральному соборі м. Ізюма.

Його Високопреосвященству співслужили клірики кафедрального собору.

Після закінчення Літургії керуючий єпархією удостоїв церковних нагород усіх тих, хто несе послух у кафедральному соборі.

Архієрейськими грамотами були удостоєні Зосімов Ігор Юрійович, Гугалова Надія Степанівна, Бєляєва Наталія Володимирівна, Бондаренко Ніна Павлівна, Сотник Антоніна Леонідівна, Маяковська Людмила Олексіївна, Бриль Зінаїда Миколаївна, Борисенко Іулія, Марія і Анастасія.

Після закінчення нагородження Високопреосвященніший Єлисей звершив вечірню з чином прощення і сказав проповідь: «У нинішню неділю згадується падіння праотця Адама і вигнання з раю. Це і є відправна точка наших земних мандрів в пошуках втраченої Вітчизни — Царства Божого. Причина вигнання Адама — гріх, скоєний прабатьком. Гріх же причина страждань, хвороб, скорбот і самої смерті. Тому боротьба з гріхом — це головний подвиг на шляху до Бога. Святі Отці називають Великий піст Святої Чотиридесятниці духовною весною. Відомо, що навесні садівники обрізають дерева, обрізають не тільки дикі гілки, але і ті гілки, які не приносять плоду. Ми повинні уподібнитися цим садівникам і стати садівниками власного дерева життя, з якого ми повинні відсікти дикі порослі гріха і все те, що заважає нашим добрим справам, набуток християнських чеснот. Напередодні вступу в пост Святої Чотиридесятниці Свята Церква оголошує наш слух і впроваджує в свідомість ту думку, що нам необхідно пробачити один одного. Взаємне прощення один одного — це одне з найважливіших умов до того, щоб ми належним чином провели поприще поста. Ми, ж, кожен день, вимовляючи молитву Господню, говоримо: «І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим». Господь також говорить, що треба постити без лицемірства і марнославства, потрібно здійснювати свій пост в таємниці для того, щоб Господь, бачачи таємне, віддав явно. Не потрібно хизуватися, не потрібно хвалитися тим, що ми постимо, а інші не роблять цього подвигу, що ми тому краще за інших. Ці гордовиті думки потрібно зовсім відсікати. Ми повинні пам’ятати, що піст — це не тільки утримання від скоромної їжі, але і помірне вживання пісної. Але і це ще не все, бо піст сам по собі не є самоціллю. Він повинен сприяти вихованню нашої волі, зміцнювати волю в боротьбі з гріховними звичками, схильностями і гріховними помислами.

Піст — це обов’язкове прощення один одному наших гріхів. Піст — це сугуба молитва. Піст — це прагнення до чесноти. «Дух же цнотливості, смиренномудрості, терпіння і любові даруй мені, рабу Твоєму», — так молиться преподобний Єфрем.

Ось так і в нинішній день, зібравшись в святий храм, ми від усього серця, щиро пробачимо один одному гріхи, забудемо всякі образи, забудемо всякі паплюження, які часто бувають у нас в житті. Прошу вас пробачити мені за вчинене мною словом, справою і думкою і всіма моїми почуттями. Нехай зміцнить Господь нас усіх на пісний подвиг, дарує сили для несення великопісних подвигів і молитов».

Про чин прощення

За вечірнім богослужінням здійснюється обряд загального прощення і співаються покаянні співи. У Прощену неділю прийнято просити прощення і примирятися один з одним не тільки в храмі, але і вдома з ближніми, на роботі з колегами. Здійснюється це приблизно так: робиться уклін (поясний або земний) і говориться: «Прости мене, (ім’я), в чому згрішив перед тобою», — робиться відповідний уклін зі словами: «Бог тебе простить, і я прощаю. Прости і ти мене, (ім’я)» — «Бог тебе простить, і я прощаю», — і відбувається триразове християнське цілування.

Звичай Прохання вибачення напередодні Великого поста сходить до глибокої церковної старовини, коли подвижники йшли на весь піст з міст і монастирів в пустелю і, не знаючи, чи всі вони повернуться до Великодня з цього важкого подвигу, прощалися і мирилися один з одним.

Великий піст або Свята Чотиридесятниця

Чотиридесятниця — 40 днів Великого посту — час суворого утримання, готують християн до належної зустрічі свята Пасхи. Великий піст встановлений на згадку про сорокаденний піст Ісуса Христа в пустелі і триває (в поєднанні зі Страсною седмицею) 7 тижнів.

В цей час не споживається їжа тваринного походження (м’ясо, яйця і молочні продукти), а також і риба. У свято Благовіщення і у Вербну неділю дозволяється куштування риби, а в Лазареву суботу — рибної ікри. Для вагітних жінок, матерів-годувальниць та хворих піст може бути ослаблений або скасований.

Слід пам’ятати, що суть і мета посту — утримання від пристрастей душевних і тілесних, старанність до молитви, духовного читання і Богомисліє, чому сприяє стриманість у їжі, упокорюється плоть.

Прес-служба Ізюмської єпархії