Преставлення апостола і євангеліста Іоанна Богослова

Эта запись также доступна на: Russian

Богослужіння почалося із зустрічі правлячого архієрея і облачення його на кафедрі в центрі храму.

Його Високопреосвященству співслужило духовенство Чугуївського округу і клірики Вознесенського кафедрального собору.

На малому вході, з благословення Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, митрополит Ізюмський і Куп’янський Єлисей возвів у сан протоієрея настоятеля храму – ієрея Віталія Беркіна.

Після закінчення Літургії було здійснено водосвяття з молебним співом апостолові Іоану і хресний хід навколо храму.

У своєму архіпастирському слові Високопреосвященніший Єлисей сказав: «Сьогодні Свята Церква згадує одного з улюблених учнів Христа – Іоанна Богослова. Історія встановлення сьогоднішнього свята така: коли апостол Іоанн Богослов дожив до столітнього віку, багато потрудившись у благовісті Христовому, він разом зі своїми сімома учнями вийшов з міста Ефеса і наказав їм викопати для нього хрестоподібну могилу, в яку він ліг і приготувався померти.

Християни, які жили в місті Ефесі, після смерті апостола розкопали його могилу, проте не знайшли тіла апостола; оплакавши його чесну кончину, вони повернулися в місто і потім часто приходили на могилу і там підносили старанні молитви до Бога, закликаючи собі на допомогу і клопотання перед Богом апостола Іоанна Богослова. При тому щорічно в цей день і місяць від труни його виходив як би якийсь тонкий прах, який творив зцілення. Віруючі збирали цей прах і лікували їм різні недуги і хвороби.

Ось тому і сталося це звичаєм серед віруючих в цей день, тобто, сьогоднішній, догоджати і вихваляти співами улюбленого перед Богом більш всіх інших святих наперстника Христового апостола і Євангеліста Іоанна.

Апостол Іоанн чистотою дівочої душі своєї так полюбив Господа, що ніякі земні прив’язаності немогли обтяжити його в житті. Він віддав Богу серце своє, повне ароматів чистої і святої любові тільки до Нього. Зовсім юним він залишив будинок батька свого, рибаря Зеведеєвих, і відгукнувся на проповідь Предтечі Христового, який закликає людей Божих приготувати дорогу для Господа. Іоанн Богослов – один з трьох – став свідком воскресіння Ісусом дочки Яіра. Іоанн – один з трьох великих – побачив славу перетворення Христа. Іоанн лежить на персях Спасителя на останній вечері в Сіонській світлиці, де з’їдає великодній агнець Старого Завіту, законоположивши навіки Христом – Агнцем Божим – Новий Завіт з людьми в Його Крові. Життя апостола Іоанна закінчується. Вже написана вигнанцем, споглядаючим грізні бачення на пустельних скелях Патмоса, остання пророча книга про майбутні долі Церкви і світу. Знесилений столітній старець, трудівник Христов, каже останню проповідь: «Діти, любіть один одного! Це заповідь Господня, якщо виконаете її, то і досить». Ось все вчення, яке викладає від повноти любові догораючий світильник Христов улюблений. Ми пізнаємо Бога через діяльну любов до ближніх. Якщо ми любимо Бога, то повинні виконувати Його заповіді, які говорять нам про милосердя до ближнього. Апостол Павло сказав, що без любові всі наші подвиги є порожнім звуком міді.

Будемо ж любити від всього серця один одного, і через цю духовну любов сподобимося вічно перебувати в Бозі. В сьогоднішнє свято любові помолимося апостолу і Євангелісту Іоанна Богослову, щоб він по любові до Бога допоміг нам здобути, у міру наших сил, духовне дарування – любов до Бога і наших ближніх».

Після закінчення проповіді митрополит Єлисей дав святительське благословення.

Прес-служба Ізюмської єпархії

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

31

32

33

34

35

Переглянуто: (218)