Тиждень м'ясопусний, про Страшний Суд - Изюмская епархия - Официальный сайт

Эта запись также доступна на: Russian

7 березня 2021 року, в тиждень м’ясопусний, про Страшний Суд, митрополит Ізюмський і Куп’янський Єлисей звершив Божественну літургію в Покровському храмі м. Балаклія.

З Вознесенського кафедрального собору був доставлений Хрест з вкладеною в нього часткою Животворящого Древа Господнього.
Біля дверей храму парафіяни тепло вітали правлячого архієрея хлібом-сіллю і букетами квітів.

Богослужіння почалося з урочистої зустрічі митрополита і облачення його на кафедрі в центрі храму.
Його Високопреосвященству співслужило духовенство благочиння та кафедрального собору.

Митрополит Єлисей звернувся до віруючих з пастирським словом, в якому сказав: «Передостанній підготовчий до Великого Посту тиждень присвячений темі Страшного Суду. Господь говорив, що Він прийшов не судити світ, а спасти його. І все-таки з тих пір почався Суд над світом, але не тільки над світом, а й над кожним з нас, тому що перед нашою совістю образ Христа Спасителя стоїть завжди, як живий суд. Бог не схожий на земного суддю. Він не судить і не засуджує нас нелюдяно, бездушно слідуючи букві закону. Ні, до нас приходить Божа любов, приходить до всього роду людського і до кожного з нас. Що Страшного в цьому Суді? Страшне в цьому Суді – то, що ми станемо перед Живим Богом, коли вже буде пізно що б там не було міняти в нашому житті, і виявимо, що прожили марно, що за нами і в нас тільки порожнеча, безглуздість життя. Весь сенс життя полягав у тому, щоб любити ділом. Любити, як Христос сказав, той, хто любить повинен своє життя покласти за тих, хто потребує любові. Не за тих, хто мені дорогий, а за того ближнього, кому я потрібен. Раптом ми виявимо, що пройшли повз всього цього. Христос нам говорить, що Суд буде без милості тому, хто не надав милості, що даремно ми говорили б, що любимо Бога, якщо ми свого ближнього не любимо, що це брехня. І Він каже нам сьогодні, в чому полягає любов до ближнього, яка переноситься на Нього, бо служити коханій людині, іншій людині – це Його радувати, це Йому служити. Хрест – ось вічний символ того, що зробив Бог для того, щоб пекла не було.Але оскільки і перед Хрестом наша людська свобода зберігається в разі, якщо я наполегливо хочу опинитися по ліву сторону, я там і опинюся: «і в підсумку, кожен помре тієї смертю, яку придумає сам». Не дай Бог, брати і сестри, щоб це сталося з нами, але притча про Страшний Суд, при всій своїй складності, все-таки говорить нам не про справедливість покарання. Вона каже нам про любов, яка просто не може вчинити інакше. У притчі люди діляться на чорних і білих, а найчастіше буває так, що в нас живе і чорний, і білий, і байдужий, і чуйний, тому іноді поділ і боротьба відбуваються в одному серці людському. Будемо молити Бога, щоб Він дав нам сили вибирати світле, добре, любовне начало, щоб ми почули голос нашого Господа: «Придите, благословенные Отца Моего, наследуйте Царство, уготованное вам от создания мира».

Після закінчення проповіді Високопреосвященніший Єлисей представив до церковних нагород тих, хто особливо потрудився у зміцненні і творенні церковної громади.

Медаллю Піщанської ікони Божої Матері ІІ ступеня був нагороджений Володимир Михайлович Филипенко, грамотою правлячого архієрея була удостоєна Катерина Іванівна Савченко.

Прес-служба Ізюмської єпархії