День Святої Трійці

Эта запись также доступна на: Russian

16 червня 2019 року, в день Святої Трійці, П’ятдесятниці, митрополит Ізюмський і Куп’янський Єлисей звершив Божественну літургію у Вознесенському кафедральному соборі м. Ізюма.

Парафіяни та паломники прийшли сьогодні помолитися разом зі своїм архіпастирем. І в цей воістину урочистий день зібралися в храмі разом з усім православним світом молитовно згадували євангельську подію – зішестя Святого Духа на апостолів.

Біля дверей храму, під святковий передзвін дзвонів, хлібом-сіллю і букетами квітів тепло вітали свого святителя духовенство і парафіяни собору.

Богослужіння почалося з урочистої зустрічі митрополита Єлисея та облачення його на кафедрі в центрі храму.

Його Високопреосвященству співслужили клірики кафедрального собору.

Після закінчення Літургії правлячий архієрей звершив велику вечірню свята П’ятидесятниці з читанням уклінних молитов.

У своїй проповіді митрополит Єлисей сказав: «Сьогодні православні християни святкують день Святої Трійці. Ми згадуємо, як в п’ятдесятий день після Воскресіння з мертвих Господа нашого Ісуса Христа, в десятий по Його Вознесіння на небеса, Дух Святий зійшов на апостолів і просвітив їх великою кількістю благодаті. І нагло зчинився шум із неба, ніби буря раптова зірвалася, і переповнила ввесь той дім, де сиділи вони. І з’явилися їм язики поділені, немов би огненні, та по одному осіли на кожному з них»(Деян.2: 1-3). Святі отці кажуть, що якщо на Господа Ісуса Христа, в той час, коли Він прийняв хрещення від Іоана Хрестителя на Йордані, Дух Святий зійшов у вигляді голуба, знаменуючи бажання Бога примиритися з людьми (голуб – птах мирна і лагідна), то на апостолів дух Святий з’явився у вигляді вогненних язиків, показуючи, що учні Спасителя відтепер сповняться вогненного запалу, полум’яної любові до Бога і ближнього.

«Усі ж вони сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як Дух давав їм промовляти» (Деян.2: 4). Дією Святого Духа учні Спасителя отримали дар мов для того, щоб вони могли проповідувати по всьому світу. Преподобний Єфрем Сірин подорожував по Єгипту і захотів поговорити з одним знаменитим старцем, який не знав ні грецької, ні сирійської мови, так само і Єфрем Сірин не знав мови коптської, а перекладача у них не було. Вони помолились, і цей старець по натхненню зверху став говорити на сирійському, рідною мовою Єфрема Сірина. Вони кілька годин розмовляли про духовні предмети, а після того як попрощались, старець втратив знання сирійської мови. Це означає, що воно було даровано йому по нужді, як і апостоли по нужді отримали дар мов, для проповіді народам. Воістину, дивно, як швидко вчення Христове поширилося по всій землі. Це стало можливим завдяки тому, що на ниві Євангелія, не покладаючи рук, працювали і апостоли, і пастирі, і миряни. Проповідували й не так словом, скільки своїм життям, кожен на рівні свого покликання. Світ танув і змінювався, відчуваючи настання епохи правди і нового життя у Святому Дусі, епохи духовного світу і щастя. З дня П’ятидесятниці і почалася ця рятівна місія Церкви. Ми повинні усвідомлювати найбільшу відповідальність перед Богом за той дар, який отримали в хрещенні, найбільшу відповідальність перед Богом за благодать, яку отримуємо в таїнстві святого причастя, в молитві. Це є Божий дар, і ми з вами – володарі цього дару. І для того щоб сила благодаті не покидала нас, щоб ми не перетворювалися в порожні судини, потрібно постійно стяжати благодать Святого Духа – молитвою, добрими справами, участю в таїнствах Церкви; і ділитися цією благодаттю, знову-таки, через добрі справи і через добрі слова з усіма. Якби не зішестя Духа Святого і не народження Церкви, то християнство було б ще одним інтелектуальним вченням, ще одним вченням людської філософії. Вчення Христове було передано людям не за допомогою людської сили, а силою Духа Святого, воно і засвоюється, воно і облаштовує людське життя. Нехай же благодать Духа Святого всіх нас урозумляє, зміцнює і звільняє від усякого гріха і всякої руйнуючої наше життя людської слабкості».

Прес-служба Ізюмської єпархії