Середа першої седмиці Великого посту

Эта запись также доступна на: Russian

Його Високопреосвященству співслужили братія монастиря в священному сані.

Після закінчення Великого повечір’я митрополит Єлисей очолив хресний хід навколо монастиря і звернувся до насельників обителі і її прихожан з повчальним словом: «Покаянний канон преподобного Андрія Критського дає настрій молитві протягом всього великого посту. «Помилуй мя, Боже, помилуй мя» – це зітхання Церкви. З покаяння починається повернення до справжнього життя, та пісна весна, про яку йдеться в церковних співах. Але як для життя природи однієї відлиги мало, так і покаяння має бути достатнім. Євангеліє розповідає про страшну альтернативу йому. Якщо не покаєтеся, то загинете всі також (Лук.13: 3). Коли ми проходимо цей час покаяння, кожна людина повинна постаратися заглянути в свою душу, як можна глибше, в саму її глибину. Де ми живемо, де ми переживаємо, де ми радіємо, де ми сумуємо, де ми засмучуємося, де ми гніваємось, де ми дратуємося – в самій глибині нашої душі, в самому серці нашому, бо саме туди дивиться Всевидючий і Всезнаючий Бог. Чи зуміємо ж угледіти свої гріхи, душа людська, що проходить подвиг покаяння! Звичайно, нам самим це важко, та й непосильно, але ось і Церква йде нам назустріч, на допомогу і вчить нас молитися Господу Богу про допомогу, щоб Він Сам дарував нам “узріти наші гріхи” і про них піклуватися, про них засмучуватися і пам’ятати свої гріхи, ніколи не засуджувати брата свого.

Тому, усвідомлюючи свою гріховність, в той же самий час пам’ятайте, що справжнє покаяння є почуття не просто скорботне, що не сумне, а щире усвідомлення своєї гріховності і непристойності, але в той же час є і радість, тому що ми знаємо, що якщо ми щиро каємося, то Господь не відкине нас і прийме нас, як Він прийняв блудного сина. Амінь».

Прес-служба Ізюмської єпархії

1

2

3

5

6

7

8

9

10

Переглянуто: (68)