Читання канону преподобного Андрія Критського в четвер першої седмиці Великого посту

Розміщено на Бер 14, 2019 в Новини єпархії

Эта запись также доступна на: Russian


14 березня 2019 року, в четвер першої седмиці Великого посту, митрополит Ізюмський і Куп’янський Єлисей звершив Велике повечір’я з читанням заключної частини Великого покаянного канону преподобного Андрія Критського в Вознесенському кафедральному соборі м. Ізюма.

Його Високопреосвященству співслужили клірики кафедрального собору.

Після богослужіння митрополит Єлисей звернувся до віруючих з архіпастирським словом, в якому привітав усіх із закінченням читання Великого покаянного канону: «Сьогодні ми закінчили читання канону преподобного Андрія Критського. Протягом чотирьох вечорів поспіль ми підживлялися його мудрістю, переживали про свій справжній стан, бачили в наведених старозавітних і новозавітних образах, як в дзеркалі, свої вчинки. Канон святого Андрія Критського говорить про крихкість нашого життя, в якому ми нічого не встигаємо, про швидкоплинний час. «Наближається, душе, кінець, наближається, і не печешся, не готовишся, час закінчується…», час проходить «як сновидіння».

Піст є засіб до набуття святості, як непомірність відкриває двері розпусті помислів і справ, так і утримання повідомляє думкам світло, почуттям — чистоту, духу — свободу і міцність.

Один зі святих отців каже: “Коли який-небудь цар захоче взяти вороже місто, він утримує насамперед воду і харчі, і вороги, гинучи з голоду і спраги, підкоряються йому. Так буває і з нашими плотськими пристрастями. Якщо людина буде жити в голоді і пості, то вороги, ослабнувши, залишать душу “.

Великий піст — це перш за все час, коли ми повинні думати про наше внутрішнє духовне життя. Всі розуміють, що до внутрішнього духовного життя відноситься прощення образ, відмова від будь-яких неналежних розваг — не тільки від прямо гріховних, а й інших, які, можливо, самі по собі і не гріховні, але для нас не корисні; відмова від будь-яких суєтних занять; і звичайно, піст неможливий без дотримання якихось аскетичних правил — тому в наших службах зараз так багато земних поклонів, тому є обмеження на їжу. У преподобного Никодима Святогорца знаходимо чудові слова: «обтяжуй себе в молитовному діянні, молячись то готовими молитвами, то своїми, то короткими призивами до Господа, то молитвою Ісусовою». Маленькі зусилля — не споживати їжі, не пити міцних напоїв, обмежити себе в радості, змінити спосіб життя. Але як часто люди не здатні на цей маленький подвиг. А він потрібен, тому що піст — це не слова, піст — це справа. За справами їхніми пізнаєте. І якщо ми приносимо Господеві справу свою — таку невелику, у вигляді самообмеження, то ми свідчимо принаймні про нашу готовність прийняти Його милість, про наше прагнення отримати від Нього прощення гріхів, про нашу надію бути з ним в Царстві Божім. Дай Бог нам наслідувати цю мудрість і дійсно на своєму досвіді відчути і усвідомити, наскільки милостивий Господь, який відповідає на наші скромні і немічні зусилля».

Прес-служба Ізюмської єпархії

Переглянуто: (37)

Перейти до панелі інструментів