Високопреосвященніший Єлисей відвідав Шевченківське благочиння (фото і відео)

Розміщено на Жов 6, 2018 в Новини єпархії

Эта запись также доступна на: Russian


6 жовтня 2018 року, в свято зачаття чесного, славного Пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Іоанна, митрополит Ізюмський і Куп’янський Єлисей звершив Божественну літургію в Троїцькому храмі смт. Шевченкове.

Богослужіння почалося із зустрічі ікони Божої Матері «Вотопедская», і облачення правлячого архієрея на кафедрі в центрі храму.

Його Високопреосвященству співслужило духовенство Шевченківського округу і клірики Вознесенського кафедрального собору.

Після запричастного вірша з проповіддю звернувся архімандрит Симеон (Негрецький): «Євангеліст Лука розповідає нам про те, що Захарія був священиком старозавітним в Єрусалимському храмі. Захарія і Єлисавета, дружина його, були людьми вже похилого віку для дітонародження, залишалися бездітними і все життя молилися про те, щоб Господь дарував їм дитя. Відомо нам з історії Ізраїлю, що бездітні батьки були загноблені в ізраїльському народі, тому що вважалося, що якщо Господь не дає дітей, значить, якимось чином ці люди згрішили, вони як би Богом відкинуті, прокляті. І тому і Захарія, і Єлисавета дуже старанно молилися, хоча на той час вони вже втратили, мабуть, надію. І ось коли він увійшов до храму, йому явився архангел Гавриїл, який сказав йому: «Захарія, почута молитва твоя, і народиться у тебе син, ти ж даси йому ім’я Іоанн, і буде він великий серед людей і не буде він схильний до пристрастей людських, буде подвижником, віддалиться в пустелю і назветься сином Всевишнього, бо буде пророком великим». І Захарія вже ось всередині себе мав таки, мабуть, сумнів, сказав: «Ну звідки я це дізнаюся, що так буде, чому я повинен тобі повірити?». І архангел Гавриїл каже йому: «Я архангел, посланий від Бога, і ось за те, що ти засумнівався в моїх словах, будеш мовчати до тих пір, поки не народиться у тебе цей син». І так і було. Ми знаємо з подальшої розповіді Євангелія, що Захарія мовчав, був німим аж до того моменту, коли дружина його Єлисавета народила сина Іоанна. Ця розповідь євангельська вчить нас багато чому. Вона вчить нас ніколи не втрачати віри Богу. Завжди зберігати надію і пам’ятати, що Господь любить нас. Але недовго святе немовля Іоанн втішався ласкою престарілих батьків, Батько його — праведний Захарія — був убитий в храмі, а мати — праведна Єлизавета, — сховавшись в горах, щоб врятувати немовля від Іродових вбивць, також скоро померла. Як проходили дитячі роки святого Іоанна Хрестителя — нам невідомо, так як в Святому Письмі на це немає вказівок. «Не питай мене, — каже святитель Іоанн Златоуст, — як Іоанн під час зими і під час спеки сонячної жив в пустелі, особливо в незрілому віці». І відповідає: Іоанн в пустелі жив, як на небі. «Покайтеся, — пролунав голос проповідника поста і покаяння, — приближибося Царство Небесне». Закликом до покаяння і кріпленню в Йордані святий Іоанн Хреститель готував синів Ізраїлевих до прийняття Спасителя світу. Стоячи на межах двох Завітів, він, здається, нічого більше не бачив, крім двох предметів — це гріхів людських, в яких потопав грішний світ, і Агнця Божого, вземлющого гріхи світу. «Покайтеся, приближибося Царство Небесне», — волає він до народу. Покаяння і віра в Христа Спасителя — це дві необхідні умови досягнення Царства Небесного. Сльози покаяння -— це благодатний дощ, який омиває всяку нечисть душевну, і робить здатною душу до сприйняття Божественної благодаті. Тому заклик Предтечі до покаяння, заклик до виправлення, очищення від гріхів дієвий і для нас. Так і ми з вами звернемо свої молитви і до пророка Захарії і до дружини його Єлисавети, і помолимося, щоб вони допомогли нам прийняти те, що відбувається в нашому житті, навчили нас довірити Богу, довіряти Богу і через це зберігати надію, зберігати любов до тих, хто навколо нас. І таким чином, ми з вами навчимося покаяння і любові до Бога і людей, і по милості Господній знайдемо порятунок».

Після закінчення Богослужіння, митрополит Єлисей звернувся до віруючих зі словом повчання, в якому закликав втілювати в своєму житті найголовнішу заповідь Христа, це любов до Бога і ближнього. Владика наголосив на важливості молитви в житті християнина та побажав усім звіряти свої вчинки і думки з заповідями Божими, бути християнином не тільки за фактом хрещення, але й на ділі.

Правлячий архієрей привітав благочинного і настоятеля храму протоієрея Олександра Воробйова з його 65-річчям, подякував йому за пастирські труди і нагородив орденом преподобних Антонія і Феодосія Києво-Печерських ІІ ступеня.

За зміцнення духовних цінностей на приході медаллю Антонія і Феодосія Києво-Печерський був нагороджений Борис Іванович Тарасенко;

медаллю «Піщанської» ікони Божої Матері була удостоєна Тетяна Іванівна Воробйова.

По закінченню нагородження Високопреосвященніший Єлисей дав своє святительське благословення.

Прес-служба Ізюмської єпархії


Переглянуто: (185)

Перейти до панелі інструментів