Соборне богослужіння у кафедральному соборі

Эта запись также доступна на: Russian

Його Високопреосвященству співслужили клірики кафедрального собору та Ізюмського благочиння.

Після закінчення Літургії було звершено спів акафісту з водоосвяченням Успінню Божої Матері. Після закінчення акафіста була прочитана молитва перед початком нового навчального року, щоб Господь послав свою милість на учителів та учнів. Усі, хто прийшов на молитву, були окроплені святою водою.

У своєму архіпастирському слові Високопреосвященніший Єлисей сказав: «День Успіння був найщасливішим днем ​​земного житія Матері Божої. Тобі меч душу прошиє самій (Лк.2: 35), – передрік Їй незабаром після Різдва Спасителевого святий Симеон Богоприємець. Вона бачила, як мучиться і вмирає на хресті Її Улюблений Син. Господь утішив Матір Свою. Ні вдень, ні вночі не відлучаючись від гробниці Спасителя, Вона зріла і зішестя Ангела з неба, і відвалений камінь, і спорожнілу труну, першою зустріла Богородиця і Самого Воскреслого. Як пише святий Григорій Палама: «Благовістя про Воскресіння Господа, першою з усіх людей – що було належним і справедливим – прийняла Свою від Господа Богородиця, і перш за всіх Вона побачила Його воскреслим, і насолодилася Його божественною промовою, і не тільки побачила Його очима, і почула власні вуха, а й перша і єдина вхопилася за Його пресвяті ноги, хоча все це відкрито не говориться євангелістами, через небажання приводити Матір у свідоцтво, щоб не дати невірним приводу до сумніву в Воскресіння Господнє». Смерті немає, але до смерті треба готуватися все життя, тому що смерть – це двері у вічність. Яке це велике, ні з чим незрівнянне, щастя – наше безсмертя! Святий Григорій Богослов, розмірковуючи про безсмертя в одній зі своїх проповідей, каже: «У мене дух завмирає, коли я уявляю собі те нескінченне майбутнє, яке лежить переді мною». Не будемо ж спускати свого духовного погляду з Небесного Єрусалима на всьому шляху нашого земного життя! Але ми, закликаємося Святою Церквою не лише прославити те чудо, яке бачимо сьогодні своїм духом: ми покликані і вчитися у Божої Матері, черпати з тієї священної події, яку сьогодні святкуємо, уроки для себе. В уроках життя і смерті потребуємо всі ми, що йдемо до вічного життя. Без них ми засипаємося своєю гріховною совістю; вони всім нам потрібні, як покажчик шляху до вічного Царства. Нехай він тягне нас до себе і надихає своєю красою на подвиги заради порятунку наших душ! Смерті немає. Врятуємо ж душі свої для вічного життя! Божа Матір нехай буде Одигітрією Дороговказницею нашою на всьому нашому життєвому шляху!»

Прес-служба Ізюмської єпархії

1

2

3

4

5

6

7

8

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

Переглянуто: (81)