Преображення Господнє

Эта запись также доступна на: Russian

Його Високопреосвященству співслужили клірики кафедрального собору.

Після заамвонної молитви митрополит Єлисей звершив чин освячення плодів.

Після закінчення богослужіння Високопреосвященніший Єлисей звернувся до віруючих зі святительським словом: «Сьогодні ми святкуємо Преображення Господнє. Воно відбулося за 40 днів до хресних страждань і смерті нашого Спасителя. На горі Фавор Син Божий вперше з’явився людям у славі Своїй, наділений Божественним Світлом. Перед обраними апостолами прочинилися завіса Царства Небесного – в тій мірі, в якій могли вмістити це неземне видовище слабкі людські почуття. «Що значить – преобразився?» – запитує свою паству святитель Іоанн Златоуст, розмовляючи про цю подію, і сам же відповідає на своє питання: «Це означає, що Він відкрив їм (апостолам) щось зі Свого Божества – стільки, скільки вони могли вмістити, і показав, що в Ньому мешкає Бог». В диво Преображення біля Господа з’явилися стародавні праведники Мойсей та Ілля. Цим знаменувалася нерозривність Божественного Одкровення, спадкоємність Нового Завіту від Завіту Старого. У тому ж баченні розкривалася таємниця вічного життя. Мойсей та Ілля були живі (при тому, що останній не вмирав навіть тілесно, але був в тілі узятий живим на небо), їх небесне буття було не менше реально, ніж земне життя апостолів, що дивилися на них. Преображення плоті Господа Ісуса на горі Фавор є образ майбутнього перетворення тел праведників в Царстві Небесному після Загального Воскресіння. Назва «Фавор» означає «обитель чистоти». Ця свята гора покрита тінистими гаями і квітучими луками, але вершина її висока, і сходження на неї важке. Такий образ шляху до перетворення кожного християнина. Ось так само завзято і наполегливо повинні ми підніматися по крутій стежці в Горняя, піднімаючись над низинними своїми пристрастями, привчаючись дихати розрідженим, але найчистішим повітрям вершин, – щоб удостоїтися причетності до Божого Сяйва. Наш шлях сходження на Фавор дуже важкий і це шлях голгофський. Якщо Безгрішний Господь преобразився найперше перед учнями, а потім потерпів добровільну Голгофу для спокутування наших гріхів, то в нашому житті навпаки: ми, очищаючись від наших гріхів на Голгофі нашого покаянного діяння, йдемо на Фавор боговидіння. І для нас іншого шляху немає. У цій пресвітлій надії, святкуючи нині день Преображення Господнього, припадемо ж і ми з теплою молитвою до Спасителя – нехай дасть кожному з нас силу духовну для гідного несення хреста свого, для сходження на Фавор чистоти сердечної. Тож не будемо боятися же праць і скорботи тимчасових, щоб і нам вигукнути, як колись вигукнув апостол Петро: Господи! добре нам тут бути. (Лк.9: 33)».

Примітка

У цей день відбувається освячення плодів.

Звичай освячувати плоди – древній. Приписи щодо цього звичаю викладені в 3-м Апост. правилі (порів. 28-е правило VI Вселен. Собору). Підставою для встановлення звичаю освячувати плоди саме 19 серпня було те, що на Сході (зокрема, в Греції) до цього часу достигають плоди, найважливіші з яких – колосся й виноград – приносяться для благословення і в знак подяки Богу за отримання цих плодів для прожитку людини, а також за прямим їх відношенню до таїнства Євхаристії, про що думка виражається, і в самій молитві, яка читається над «гроною».

У нашій Церкві, в тих місцях, де виноград не росте або не визріває до цього часу, освячуються яблука. При цьому яблука, як би замінюють собою виноград, освячуються інший молитвою – «На освячення начаток овочів» (і плодів).

Прес-служба Ізюмської єпархії

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

20

Переглянуто: (113)