Освячення храму в с. Кам’янка

Розміщено на Чер 11, 2018 в Новини єпархії

Эта запись также доступна на: Russian


10 червня 2018 року, у 2-у неділю після П’ятидесятниці, всіх святих в землі Руській просіявших, митрополит Ізюмський і Куп’янський Єлисей звершив освячення храму на честь мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії і Божественну літургію в с. Кам’янка Ізюмського округу.

Біля дверей храму парафіяни тепло вітали правлячого архієрея хлібом-сіллю і букетами квітів.

Його Високопреосвященству співслужили протоієрей Олексій Годлевський, благочинний Ізюмського округу протоієрей Богдан Думіндяк, архімандрит Симеон (Негрецький), настоятель храму ієрей Димитрій Повний, секретар єпархії архідиякон Юрій Чудак і протодиякон Алексій Бєлік.

За богослужінням співав чоловічий архієрейський хор під керуванням протоієрея Олега Кадюка.

Після закінчення Літургії правлячий архієрей звернувся до віруючих з повчальним словом: «Сьогодні у нас світле духовне торжество з нагоди освячення нового Божого дому. Кожен святий храм є часткою неба на землі і в церкві Христовій, ми довіряємо себе Богу через молитву: і Господь навчає нас Своєю одвічної божественної справедливості, істини і чесноти. На цьому місці колись стояв храм, але з приходом радянської влади він був знищений. Жителі села берегли це місце і нічим його не забудовували, вірячи в те, що Господь дасть нашому народові такий сприятливий час для творення храмів і святинь. Цей приклад наших предків вчить нас, що Господь по своїй милості може змінити, здавалося б, вже безнадійний стан. І ми віримо, що Бог дасть нашому багатостраждальному народу  мир і добробут.

Сьогодні ми святкуємо пам’ять всіх святих, в землі Руській просіявших – людей, які нам по крові близькі, життя яких переплелося з найбільш вирішальними подіями нашої історії, людей, які є славою нашої землі. Серед освіченого вірою нашого православного народу виховалося і прославилося безліч угодників Божих: преподобних, мучеників, святителів, святих жінок, Христа ради юродивих, так що немає такого куточка в нашій Батьківщині, немає великого міста, яке не мало би в своїх межах світильників і молитовників за Русь. Запалене на горах Київських світло християнської віри принесло свої рясні плоди в особі преподобних отців Києво-Печерської лаври. Не бракує святих і на півдні, де відобразили вірність Христу своєю мученицькою смертю сім Херсонських священномучеників. На півночі воззсіяли преподобні Зосима і Саватій Соловецькі, Герман і Сергій Валаамські, чудотворці. В межах Новгородських і Вологодських прославилися подвигами преподобні отці Кирило Білоезерський, Кирило Новоезерський, Ніл Сорський, Ферапонт Можайський і багато інших. Ми прославляємо всіх тих, які в різних кінцях нашої Батьківщини стверджували християнство. Русь об’єднувала всіх не так єдністю кордону, скільки духовним закликом до святості святих. Ми сьогодні прославляємо тих наших родичів, фіналом життя яких стала святість і на землі, і в Батьківщині Небесній. Поставимо собі питання: чи досяжна їх святість для сучасної людини? Якщо слова молитви Господньої «нехай прийде Царство Твоє» будуть правдою, і ми віримо в них, то – так. Коли Бог буде у всіх думках, бажаннях, намірах, словах і ділах людини, тоді приходить, значить, до нього Царство Боже. Чи можемо ми сказати, що подвиги святих є пожадливістю, мрією наших душ, спраглих вічного життя? Чи є наше життя у всіх або, хоча б, в основних її проявах любов’ю, втіленою в людині? Знаходимо ми в собі це нескінченне, нічим незламне терпіння, цю смиренну любов до ближнього, цю віддачу себе, цю здатність нікого не відкидати, а, за словом Христовими, благословляти кожного, любов’ю сяяти на доброго і на злого? Якщо ми в собі цього не знаходимо, то ми – поза потоком наших святих співвітчизників, ми поза шляхом Христовим. Ми повинні долучитися до благочестя, святої душі, і тоді ми будемо єдині з тими подвижниками, які нині продовжують свій шлях порятунку нашої Вітчизни, у них не згасає любов».

Після закінчення проповіді митрополит привітав усіх з освяченням храму та подарував приходу образ Божої Матері «Одигітрія».

Керуючий єпархією здійснив нагородження всіх тих, хто зробив свій внесок в зміцнення християнських цінностей і підтримку парафіяльної громади:

орденом князя Володимира І ступеня було нагороджено ктитора храму, Народного депутата України Віктора Миколайовича Остапчука;

медаллю преподобних Антонія і Феодосія – Григорія Івановича Яланського і Віталія Анатолійовиач Овередного;

медаллю Піщанської ікони Божої Матері І ступеня – В’ячеслава Миколайовича Сердюка, Михайла Миколайовича Шевлякова й Ігора Петровича Іващука.

Архієрейськими грамотами були удостоєні Людмила Сергіївна Задніпровська, Олександр Володимирович Запороженко, Сергій Вікторович Скуйбіда й Андрій Михайлович Шаповал.

Віктор Миколайович Остапчук звернувся до правлячого архієрея і усіх, хто молився, з гаслами подяки за його працю в творенні храму Божого. Також Народний депутат привітав жителів села з освяченням храму та подарував ікону Божої Матері «Казанська».

Після нагородження митрополит Єлисей дав усім, хто молився, своє архіпастирське благословення.

Прес-служба Ізюмської єпархії

Переглянуто: (285)

Перейти до панелі інструментів