Неділя 6-а після Пасхи, про сліпого

Розміщено на Тра 13, 2018 в Новини єпархії

Эта запись также доступна на: Russian


13 травня 2018 року, в 6-у неділю після Пасхи, про сліпого, в день пам’яті апостола Якова Заведеєва, митрополит Ізюмський і Куп’янський Єлисей звершив Божественну літургію в храмі святого архангела Михаїла с. Слабунівка Ізюмського благочиння.

Богослужіння розпочалося з урочистої зустрічі правлячого архієрея і одягання його на кафедрі в центрі храму.

Високопреосвященству співслужили духовенство Ізюмської округи і Вознесенського кафедрального собору.

Після закінчення Богослужіння митрополит Єлисей звернувся до парафіян з архіпастирським словом: «У шосту неділю після Пасхи Церква згадує чудесне зцілення Спасителем сліпонародженного, вчинене Ним в Єрусалимі, в свято Кущів. Коли Спаситель вийшов з Єрихону зі своїми учнями, при дорозі сидів сліпий і почувши, що йде Господь Ісус, став він кричати: «Ісусе, Сину Давидів, змилуйся наді мною!» Його змушували замовкнути, але він кричав все голосніше, і Господь зупинився, наказав кликати сліпця. «Що ти хочеш від мене?» – запитав Господь. «Хочу прозріти», – відповів сліпий.

І він прозрів і пішов за Христом по дорозі. Така сильна зміна відбулася з цією людиною, що сусіди і всі, хто  бачив його раніше, не впізнавали його. Але вони повели його до фарисеїв, ревнителів Закону, щоб і перед ними засвідчити велике чудо. І далі перед нами, з одного боку, у всій своїй наготі відкривається картина найстрашнішої і небезпечної сліпоти – сліпоти духовної, а з іншого – продовжують розкриватися діла Божі в подвиг сповідання колишнього сліпця. Протистояння зціленної сліпоти і сліпоти духовної буде повторюватися в історії людства безліч разів – і в мучеництві перших християн, і в догматичних суперечках Вселенських Соборів. Після того, як зцілений сліпий сповідав Христа Богом і поклонився Йому, Спаситель сказав такі слова: «На суд Я прийшов у цей світ, щоб бачили темні, а бачити стали сліпі» (Ін.9.39). Ці слова Господа мають пряме відношення до нас, особливо до тих з нас, хто вважає себе вчителем. Щоб наші знання не перетворили нас в сліпих фарисеїв, потрібно в міру набуття знань працювати у любові, тобто жертвувати собою, своїм часом, своєю користю заради ближнього, ким він би не був, щедро ділитися своїми знаннями і не приписувати собі заслугу володіння ними. Будемо прагнути до того, щоб позбавлятися від тих причин, які призводять до духовної сліпоти, уникати гріхів, пороків і всього іншого, що закривало б наші духовні очі. Будемо прагнути до того, щоб, маючи відкриті духовні очі, завжди ясно бачити свій прямий шлях, який веде до спасіння».

Після проповіді митрополит Єлисей дав святительське благословення.

Прес-служба Ізюмської єпархії

Переглянуто: (141)

Перейти до панелі інструментів