Вівторок першої седмиці Великого посту

Розміщено на Лют 20, 2018 в Новини єпархії

Эта запись также доступна на: Russian


20 лютого 2018 року, у вівторок першої седмиці Великого посту, митрополит Ізюмський і Куп’янський Єлисей звершив Велике повечір’я з читанням Великого канону преподобного Андрія Критського в Вознесенському кафедральному соборі м. Ізюма.

Його Високопреосвященству співслужили клірики собору.

Після закінчення Великого повечір’я митрополит Єлисей звернувся до парафіян з повчальним словом: «Піст є засобом, через який людина може вплинути на стан своєї душі. Через утримання від їжі, від розваг, від різного роду спокус ми виховуємо свою волю, ми піднімаємо свої почуття. «Першою ознакою здоров’я душі є бачення гріхів своїх, незліченних як пісок морський», – говорить преподобний Петро Дамаскін. Преподобний Макарій Великий говорив: «Не велика справа зробити диво, а велика справа – бачити свої гріхи».

Ми покликані у Великому пості до того, щоб суто подивитися на свій душевний і духовний стан, на скільки ми вражені гріхом, на скільки він володіє нами? Життя наше наповнене засудженням, лихослів’ям, плітками і наклепом. Для нас зараз дуже важливо зрозуміти, що таке покаяння. В першу чергу ми повинні почати з того, щоб не засуджувати наших ближніх: не засуджувати тих, хто знаходиться з нами поруч, не засуджувати ворогів, Господь закликав молитися про тих, хто ненавидить нас. Як би ми відреагували на триразове зречення Петра або життя гонителя Савла; який вирок винесли б Марії Єгипетській, якби були їхніми сучасниками? Ми дуже добре помічаємо чужі недоліки і гріхи, але не бачимо тільки гріхів своїх і вже тим більше абсолютно недоступно нашому оку покаяння людей, що піддаються нашому осуду. Апостол Петро до кінця життя плакав, коли чув голос півня. Чому плакав апостол Петро? Тому, що не вірив, що йому прощений гріх зречення від Христа. Ні. Адже апостол Петро отримав прощення гріха від самого Спасителя. А чому ж плакав апостол Петро? Напевно, тому, що кожен раз, коли чув вранішній спів півня, він згадував про те, який немічний чоловік, і який милосердний і великий в любові Спаситель.

Нехай кожен з нас пам’ятає, що заради нього і його особистого спасіння, задля майбутнього життя вочеловічився Сам Господь Ісус Христос. Нехай ця свята Чотиридесятниця стане для нас часом суворого посту, коли ми постараємося зміцнити себе за допомогою Божою добрими справами, молитвою, покаянням, які змогли б поміститися в судини нашого серця і гідно зустріти Воскреслого Христа».

Після закінчення проповіді митрополит Єлисей дав усім своє святительське благословення.

Прес-служба Ізюмської єпархії

Переглянуто: (75)

Перейти до панелі інструментів